Прокопова Лариса Іванівна

Прокопів Лариса Іванівна (04.03.1925-19.12.2013) — доктор філологічних наук, професор, навчалася, а згодом і працювала на посаді завідувача кафедри німецької мови (1972—1975 р.) в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а далі там само на посаді професора (1997—2000 рр.)

Прокопова Лариса Іванівна
Народилася 4 березня 1925(1925-03-04)
Курська область
Померла 19 грудня 2013(2013-12-19) (88 років)
Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність філолог, викладачка університету
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
СДУ
НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор філологічних наук
Аспіранти, докторанти Петренко Олександр Дем'янович

Життєпис ред.

Прокопова Лариса Іванівна народилася в місті Пригородня Курської області. З осені 1943 року Лариса Іванівна почала навчатись в Авіаційному інституті (Москва). Хоч Л. І. Прокопова успішно закінчила перший курс навчання, однак збагнувши, що справжнє її покликання — філологія, пізніше переїхала до Києва, де в 1944 році вступила на філологічний факультет Київського Державного університету імені Т. Шевченка, який закінчила в 1949 році, отримавши кваліфікацію філолога.

Під час навчання в університеті Лариса Іванівна зацікавилася експериментальною фонетикою і почала брати активну участь у роботах Лабораторії експериментальної фонетики під керівництвом кандидата філологічних наук Ірини Петрівни Сунцової, учениці професора Л. В. Щерби, який був у свою чергу учнем визначного польсько-російського вченого І. О. Бодуена де Куртене. З 66 років безперервної науково-педагогічної діяльності 51 рік

Лариса Іванівна присвятила своїй Alma mater, куди ще в 1949 році прийшла працювати на посаді викладача кафедри німецької мови. Одночасно з педагогічною діяльністю розпочалася наукова кар'єра Лариси Іванівни. Успішний захист кандидатської дисертації («Сопоставительный анализ согласных современных немецкого и украинского языков», 1958 р.) та присвоєння звання доцента у 1964 році не втамувало спрагу молодої вченої до нових наукових пошуків і досягнень. А тому, вирішивши не полишати наукової ниви, повна сил, енергії і бажання Лариса Іванівна цілком поринає в наукову роботу і в 1970 році вступає до докторантури. Чесність, порядність, відданість своїй справі, відповідальність, чуйність і доброта Лариси Іванівни були гідно оцінені її колегами та керівництвом. Навчаючись у докторантурі, вона в 1971 році обирається колективом на посаду завідувача кафедри німецької філології. Захист самобутньої докторської дисертації за темою «Структура слога (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка)» відбувся 1973 року в Києві, а вже у 1975 році Ларисі Іванівні присвоєно звання професора кафедри німецької філології. У віці 68 років Лариса Іванівна приймає рішення передати керівництво кафедрою, чому присвятила 22 роки свого життя, до рук молодих перспективних науковців, яких сама ж навчала і виховувала. Але вона не полишила ні викладацької діяльності, ні наукового пошуку. На посаді кафедри германської філології КНУ ім. Шевченка Лариса Іванівна пропрацювала ще довгих 7 років. Звільнення від обов'язків завідувача кафедра дозволило їй активізувати наукову діяльність, яка, в першу чергу, була спрямована на підготовку молодих наукових кадрів. Під її керівництвом було захищено більше 30 кандидатських та докторських дисертацій. Свідченням її наполегливої праці є захисти «третього покоління» — захисти під науковим керівництвом учнів Лариси Іванівни, що підтверджує формування потужної наукової школи видатної дослідниці. У 2008 році перед Ларисою Іванівною відчинив свої двері Національний технічний університет України «КПІ» і вона стала невід'ємною частиною колективу кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови. На результати її діяльності довго чекати не довелося. Перша написана під керівництвом Лариси Іванівни кандидатська дисертація була успішно захищена вже в 2012 році, а незабаром ще три викладачі кафедри отримали ступінь кандидата філологічних наук.[1]

Складалося враження, що наука це її всесвіт, вона не працювала заради науки, вона сама була нею. Її запал і натхненність передавалися оточуючим. Лариса Іванівна жила наукою, як стверджують її рідні і близькі (і, в першу чергу, її чоловік — видатна постать в українському та зарубіжному мовознавстві Орест Борисович Ткаченко, доктор філологічних наук, професор, членкореспондент НАН України).[2] Узагальнюючи, мусимо сказати, що в особі Лариси Іванівни Прокопової українська мовознавча наука втратила талановитого, самовідданого й багатостороннього вченого-дослідника, а вища школа — обдарованого й досвідченого викладача й наукового керівника. Сумуючи з приводу цієї втрати, можна, однак, потішити себе думкою, що великий доробок, який нам залишила Лариса Іванівна, знайде своє подальше успішне застосування і стане стимулом для нових звершень у науці. Загалом перу дослідниці належать більше 150 праць.[1]

Наукові праці та навчальні посібник ред.

(до переліку увійшли лише ті роботи, на які часто посилаються автори розміщених в Інтернеті публікацій)

  1. Сопоставительный анализ согласных современных немецкого и украинского языков: диссертация канд. филол. наук / Л. И. Прокопова. — К. : КГУ, 1958. — 439 с.
  2. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови / Л. І. Прокопова. — К., 1958.
  3. Пряме палатографування в експедиційній роботі / Л. І. Прокопова, Н. І. Тоцька, В. О. Скворцов // IX Республіканська діалектологічна нарада. Тези доповідей. — К. : Вид-во АН УРСР. — 1962.
  4. Пряме палатографування українських голосних і приголосних / Л. І. Прокопова, В. О. Скворцов, Н. І. Тоцька // Питання історії та культури слов'ян. Частина II. — К. : Вид-во Київ. ун-ту. — 1963.
  5. Приголосні звуки / Л. І. Прокопова // Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. За заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1969. — С. 130—217.
  6. Структура слога в немецком языке / Л. И. Прокопова. — К. : Киевский университет, 1973. — 145 с.
  7. Структура слога. Экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка / Л. И. Прокопова. — К., 1973. — 35 с.
  8. Deutsch. Учебник немецкого языка. Для институтов и факультетов иностранных языков / Л. А. Григорьева, Л. И. Прокопова, Э. В. Ризванова и др.; Отв. ред. Ю. А. Жлуктенко. — К. : Вища школа, 1977. — 399 с.
  9. Фонологические системы / Л. И. Прокопова // Немецко-украинские языковые параллели. — К., 1977. — С. 14-63.
  10. Тональні акценти у німецькій та українській мовах — вступ до контрастивного вивчення просодичних систем / Л. І. Прокопова // Нариси з контрастивної лінгвістики. — К., 1979. — 204 с.
  11. Интенсивность артикуляции согласных в немецком языке в связи с сильным и слабым примыканием и ее электромиографические корреляты / Л. И. Прокопова // Звуковой строй языка: [сборник статей] / Акад. наук СССР, Институт рус. яз. ; [редкол.: чл.-кор. АН СССР Р. И. Аванесов (отв. ред.) и др.]. — Москва: Наука, 1979. — С. 231—237.
  12. Deutsch-russischer Sprachführer / Л. И. Прокопова и др. — Kiew: Universitatsverl.; Kiew: Vysca skola, 1980. — 350 с.
  13. Лінгвістичні передумови фонетичної інтерференції при взаємодії близькоспоріднених мов / Л. І. Прокопова, Н. І. Тоцька, Л. Ф. Ціпцюра // Мовознавство. — 1981. — № 2. — С.48-49.
  14. Учебник немецкого языка: для факультетов иностранных языков / Л. И. Прокопова, С. В. Мельник; Под общ. ред. Л. И. Прокоповой. — Киев: Вища школа, 1982. — 460 c.
  15. Взаимодействие фонетических систем русского и украинского языков в условиях двуязычия / Л. И. Прокопова, Н. И. Тоцкая // Фонетика: теория и практика преподавания. Материалы I Международного симпозиума МАПРЯЛ. — М.: УДН, 1989. — С. 76-77.
  16. Учебник немецкого языка: уч. пособие [для фак. иностр. яз. ун-тов и пединститутов] / Л. И. Прокопова, Э. В. Ризванова, А. Г. Совгира и др.; Под общ. ред. Л. И. Прокоповой. — К. : Вища школа, 1989.
  17. Конфронтативная лингвистика / Л. И. Прокопова. — К. : Лыбидь, 1990. — 146 с.
  18. О двух способах исследования типологии в фонетике и фонологии / Л. И. Прокопова // Конфронтативная лингвистика. — Киев, 1990. — С. 50-64.
  19. Соціофонетичний нарис українського мовлення сучасної молоді / Л. І. Прокопова, Н. І. Тоцька // Мовознавство. — 1990. — № 3. — С. 17-26.
  20. Соціолект школярів i німецька літературна вимова / Л. I. Прокопова // Мови європейського культурного ареалу. Розвиток i взаємодія. — К.: Довіра, 1995. — С.163-168.
  21. О фонетических стилях в немецком языке / Л. И. Прокопова // Культура народов Причерноморья. — № 19. — Симферополь, 2001. — С.41-44.
  22. Тенденції розвитку сучасної німецької мови / Л. І. Прокопова // Мовознавство, № 2-3, 2002 // Мовознавство. — С. 63-66.
  23. Вступний курс фонетики німецької мови для вузів: навч. посібник / Л. І. Прокопова. — К. : Грамота, 2004. — 136 с.
  24. Лексичні та фонетичні особливості німецької мови в єдиному стилістичному полі / Л. Прокопова // Мовознавство: Науковотеоретичний журнал. — 11/2007. — № 6. — С.44-47.
  25. Параметри милозвучності української мови / Л. І. Прокопова // Мова і культура (Наук. журнал). — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. — Вип. 12. — Т. ІІ (127). — С. 140—144.
  26. Німецька мова. Підручник для студентів-германістів (магістрів) / Л. І. Прокопова. — К. : Грамота, 2009. — 182 с.
  27. Що таке переклад? / Л. І. Прокопова // Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції «Формула компетентності перекладача». — К. : НТУУ «КПІ», 24.03. 2010. — С. 52-54.
  28. Das Übersetzen von Fachtexten (Переклад фахових текстів) / Відп. редактор: Прокопова Л. І. — К. : НТУУ «КПІ», 2010. — 124 с.
  29. Ще раз про основний параметр милозвучності української мови / Л. І. Прокопова // Українська мова. 2010. — Науково-теоретичний журнал Інституту української мови Національної Академії наук України. — 2010. — С. 76-80. — № 2.
  30. До проблеми дослідження німецького розмовного мовлення / Л. І. Прокопова // Мова і культура (Наук. журнал). — К. : Видавничий ДімДмитра Бураго, 2011. — Вип. 14. — Т. VI (152). — С. 149—152.
  31. Шанси німецької мови на підвищення її престижу в світі / Л. І. Прокопова // Матеріали ІІ Міжнар. науково-методичної конференції «Формула компетентності перекладача». — К. : НТУУ «КПІ», 23.03. 2011. — С. 3-6.
  32. Сьогоденні теорії перекладу / Л. І. Прокопова // Матеріали III Міжнар. науково-методичної конференції «Формула компетентності перекладача». — К. : НТУУ «КПІ», 21.03. 2012. — С. 116—118.
  33. Нові тенденції розвитку у сучасній німецькій мові / Л. І. Прокопова // Сучасні підходи та інноваційні тенденції у викладанні іноземних мов. Матеріали науково-практичної конференції. — К. : НТУУ «КПІ», 25- 26.02.2011. — С. 176—178.
  34. Місце текстової лінгвістики в теоріях перекладознавства / Л. І. Прокопова // Матеріали IV Міжнар. науково-методичної конференції «Формула компетентності перекладача». — К. : НТУУ «КПІ», 27.03. 2013. — С. 200—203.
  35. Підручник німецької мови для студентів-бакалаврів / Л. І. Прокопова. — К. : НТУУ «КПІ», 2013. — 300 с.
  36. Темные места в теории перевода / Л. И. Прокопова, Г. Л. Лысенко // Мова і культура (Наук. журнал). — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2013.
  37. Вплив швидкості мовлення на формантну характеристику голосних у німецькій мові / Л. І. Прокопова // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наук. праць. — Вип. 43. Част. 3. — К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2013. — С. 294—296.

Примітки ред.

  1. а б https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/12409/1/3.pdf
  2. О.Ткаченко. Исследования по мерянскому языку. Права на публикацию принадлежат Евгению Шиховцеву
Джерела ред.
  1. https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/12409/1/3.pdf