Узбережниця звичайна
Узбережниця звичайна[1], прибережниця берегова[2] (Aeluropus littoralis) — вид квіткових рослин із родини злакових (Poaceae).
| Узбережниця звичайна | |
|---|---|
.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Рід: | Узбережниця (Aeluropus) |
| Вид: | A. littoralis
|
| Біноміальна назва | |
| Aeluropus littoralis (Gouan) Parl., 1850
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це кореневищний багаторічник, росте пучками, часто вкорінюється у вузлах. Кореневища видовжені. Стебла 5–30 см заввишки, прямовисні чи повзучі біля основи. Листові пластинки вузькі, заокруглені біля основи, 1–5 см завдовжки і 1–2 мм завширшки, жорсткі, сизі, голі або з волосками в основі горбків, поверхня ребриста, краї шорсткі, верхівка шпичаста. Волоть 10 × 0,5–1,5 см, колосоподібна, перервана, колосочки щільно укладені й чітко розташовані з одного боку головної осі. Колосочки 6–9-квіткові, еліптичні, 3–3,5 × 2–2,5 мм. Колоскові луски нерівні, 1,25–1,5 мм завдовжки, голі, нижня 1–3-жилкова, вужча від верхньої, верхня 5-жилкова; леми широкоеліптичні, верхівкові, 9-жилкові, 1,7–2,5 мм, голі або рідко-волохаті; палея завдовжки з лему, 2-жилкова; пиляки 0,75–1,5 мм[3][4][5].
Середовище проживання ред.
Зростає на півночі Африки (Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет), південній частині Європи (пд.-євр. Росія, Україна, Албанія, Болгарія, Греція, Хорватія, Італія, Румунія, Іспанія, Франція), в Азії (Афганістан, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Сирія, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Туркменістан, Пакистан, Росія, Монголія, Китай)[4][6][7].
Рослина вологих або посушливих, часто просочених сіллю місць і пустирів на окультурених ділянках[3].
В Україні вид росте на вологих, сирих і мокрих суглинних і черепашково-піщаних солончаках — на півдні Степу по узбережжю Чорного й Азовського морів, часто; у Лівобережному Злаково-Луговому Степу ізольовані місця знаходження[2].
Синоніми ред.
Синоніми: Aeluropus intermedius Regel, Aeluropus korshinskyi Tzvelev, Aeluropus micrantherus Tzvelev, Aeluropus pungens (M.Bieb.) K.Koch, Aeluropus sinensis (Debeaux) Tzvelev, Calotheca littoralis (Gouan) Spreng., Chamaedactylis maritima T.Nees, Dactylis distichophylla Brign., Dactylis littoralis (Gouan) Willd., Koeleria littoralis (Gouan) Bory & Chaub., Melica littoralis (Gouan) Raspail, Poa littoralis Gouan, Triticum supinum Schrank
Примітки ред.
- ↑ Aeluropus littoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 464.
- ↑ а б Aeluropus littoralis. Flora of Pakistan. efloras.org. Процитовано 01.01.2022. (англ.)
- ↑ а б Aeluropus littoralis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.01.2022. (англ.)
- ↑ Aeluropus littoralis. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 01.01.2022. (англ.)
- ↑ Aeluropus littoralis. Catalogue of Life. Процитовано 01.01.2022. (англ.)
- ↑ Aeluropus littoralis. GRIN-Global. Процитовано 01.01.2022. (англ.)