Вікіпедія

Премія Андре Каванса

бельгійська кінопремія

«Пре́мія Андре́ Кава́нса» (нід. André Cavensprijs, фр. Prix André-Cavens) — щорічна кінопремія, заснована 1976 року Асоціацією кінокритиків Бельгії для відзначення найкращого фільму року.[1] Нагорода названа на честь бельгійського кінорежисера Андре Каванса[en] (1912—1971).

Премія Андре Каванса M:
нід. André Cavensprijs
фр. Prix André-Cavens
Засновник(и)Асоціація кінокритиків Бельгії
Країна Бельгія
ВрученняБрюссель, Бельгія Бельгія
Рік заснування1976
Поточний лауреатДім (2017)

Від початку вручення премія і донині найбільша кількість нагород у братів Жан-П'ра і Люка Дарденнів (п'ятикратні лауреати), по три нагороди у Жако ван Дормеля, Жоакіма Лафосса та Фін Трох). Дві нагороди отримав Жан-Жак Андріє.

Лауреати

ред.

1970-і

ред.
Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Режисер(и) Прим.
1976 Син Амра мертвий Le Fils d'Amr est mort Жан-Жак Андріє [2]
1977 Іменем фюрера In naam van de Fuehrer Лідія Шаголь [3]
1979 Жінка між собакою і вовком Een vrouw tussen hond en wolf Андре Дельво [4]

1980-і

ред.
Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Режисер(и) Прим.
1980 Я — Анна Маньяні Io sono Anna Magnani Кріс Верморкен [5]
1981 Великий пейзаж Алексіса Друвена Le Grand Paysage d'Alexis Droeven Жан-Жак Андріє [2]
1982 Постіль Le Lit Маріон Генсель [6]
1983 Брюссель уночі Brussels by Night Марк Дідден [7]
1985 Пермеке Permeke Патрік Конрад та Анрі Сторк [8]
1986 Сім'я ван Памель Het gezin van Paemel Пауль Каммерманс [9]
1987 Весілля в Галілеї Urs al-Jalil Мішель Глейфі [10]
1988 Філософський камінь L'Œuvre au noir Андре Дельво [11]
1989 Почекай до весни, Бандіні Wait Until Spring, Bandini Домінік Дерюддер [12]

1990-і

ред.
Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Режисер(и) Прим.
1990 Мосьє Monsieur Жан-Філіпп Туссен [13]
1991 Тото-герой Toto le Héros Жако ван Дормель [14]
1992 Людина кусає собаку C'est arrivé près de chez vous Ремі Бельво, Андре Бонзель та Бенуа Пульворд [15]
1993 Просто друзі Just Friends Марк-Анрі Вайнберг [16]
1994 Сексуальне життя бельгійців La Vie sexuelle des Belges 1950—1978 Жан Бікуа [17]
1995 Ма́ннекен Піс Manneken Pis Франк ван Пассель [18]
1996 Обіцянка La Promesse Жан-П'єр та Люк Дарденн [19]
1997 Мрія Габрієля Le rêve de Gabriel Анна Леві-Морелль [20]
1998 Розі Rosie Патріс Туа [21]
1999 Розетта Rosetta Жан-П'єр та Люк Дарденн [19]

2000-і

ред.
Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Режисер(и) Прим.
2000 Lijmen/Het Been Роббе де Ерт [22]
2001 Нічия земля Ničija zemlja Даніс Танович [23]
2002 Син Le Fils Жан-П'єр та Люк Дарденн [19]
2003 Втеча Cavale Люка Бельво [24]
Дивовижна пара Un couple épatant
Після життя Après la vie
2004 Дружина Жиля La Femme de Gilles Фредерік Фонтейн [25]
2005 Дитина L'Enfant Жан-П'єр та Люк Дарденн [26]
2006 Сам-один Vidange perdue Жоффрей Ентховен [27]
2007 Приватна власність Nue propriété Жоакім Лафосс [28]
2008 Ельдорадо Eldorado Булі Ланнерс [29]
2009 Нез'ясовне Unspoken Фін Трох [30]

2010-і

ред.
Рік Українська назва Назва мовою оригіналу Режисер(и) Прим.
2010 Пан Ніхто Mr. Nobody Жако ван Дормель [31]
2011 Бикоголовий Rundskop Міхаель Р. Роскам [32]
2012 Після кохання À perdre la raison Жоакім Лафосс [33]
2013 Малюк Kid Фін Трох [34]
2014 Два дні, одна ніч Deux jours, une nuit Жан-П'єр та Люк Дарденн [35]
2015 Надновий заповіт Le Tout Nouveau Testament Жако ван Дормель [36]
2016 Економіка пари L'Économie du couple Жоакім Лафосс [37]
2017 Дім Home Фін Трох [38]
2018 Дівчина Girl Лукас Донт [39]
2019 Наші матері Nuestras madres Сізар Діаз [40]

Примітки

ред.
  1. ↑ "Le fils" des Dardenne prix Cavens. Le Soir (French) . 21 грудня 2002. с. 34. Процитовано 15 січня 2018.
  2. ↑ а б Jean Jacques Andrien (French) . Les Films de la Drève. Процитовано 30 жовтня 2012.
  3. ↑ Bailly, Michel (16 листопада 1992). Un colloque international à Bruxelles. Le Soir (French) . с. 10. Процитовано 30 жовтня 2012.
  4. ↑ El realismo mágico en la obra cinematográfica de André Delvaux (PDF) (PDF) (Spanish) . UCM.es. 2008. с. 252. Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.
  5. ↑ Chris Vermorcken (French) . Cinergie.be. 1 серпня 1999. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.
  6. ↑ Bradfer, Fabienne (21 березня 2007). Marion Hänsel met en scène la détresse et l'enchantement. Le Soir (French) . с. 2. Процитовано 30 жовтня 2012.
  7. ↑ Brussels by night (Marc Didden) (French) . Cinergie.be. Процитовано 30 жовтня 2012.
  8. ↑ Conrad, Patrick (Dutch) . Schrijversgewijs.be. Процитовано 30 жовтня 2012.
  9. ↑ Het gezin Van Paemel (Dutch) . Bibliotheek.nl. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.
  10. ↑ Bradfer, Fabienne (2 жовтня 1990). "Noce en Galilée", de Michel Khleifi, un enjeu de multiples défis et si on s'arrêtait... Le Soir (French) . с. 18. Процитовано 29 жовтня 2012.
  11. ↑ Denis, Fernand (19 грудня 1988). Babette invitée au festin de l'U.C.C. Le Soir (French) . с. 23. Процитовано 29 жовтня 2012.
  12. ↑ Dominique Deruddere (Dutch) . Bloedbruiloft. Архів оригіналу за 1 квітня 2007. Процитовано 13 грудня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  13. ↑ Honorez, Luc (21 грудня 1990). "Monsieur" s'offre un Cavens 1990. Le Soir (French) . с. 11. Процитовано 29 жовтня 2012.
  14. ↑ Toto le Héros. Le Soir (French) . 5 вересня 1992. с. 12. Процитовано 29 жовтня 2012.
  15. ↑ Le Cavens à "C'est arrivé..." Le Soir (French) . 15 грудня 1992. с. 10. Процитовано 29 жовтня 2012.
  16. ↑ Le Prix Cavens à "Just Friends". Le Soir (French) . 23 грудня 1993. с. 12. Процитовано 29 жовтня 2012.
  17. ↑ Jan Bucquoy, prix Cavens. Le Soir (French) . 19 грудня 1994. с. 9. Процитовано 29 жовтня 2012.
  18. ↑ Les finalistes du prix UCC. Le Soir (French) . 21 грудня 1995. с. 11. Процитовано 27 жовтня 2012.
  19. ↑ а б в L'année du "Fils". La Libre Belgique (French) . 21 грудня 2002. Процитовано 28 жовтня 2012.
  20. ↑ Le prix Cavens à Anne Lévy-Morelle pour "Le Rêve de Gabriel". Le Soir (French) . 20 грудня 1997. с. 10. Процитовано 29 жовтня 2012.
  21. ↑ Le prix Cavens à "Rosie". Le Soir (French) . 26 грудня 1998. с. 10. Процитовано 26 жовтня 2012.
  22. ↑ Lijmen / Het been (French) . CCRN. Процитовано 13 грудня 2013.
  23. ↑ No Man's Land : Des Recompenses Et Des Bonus (French) . TF1. 21 серпня 2008. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 29 жовтня 2012.
  24. ↑ En forme en panne. La Libre Belgique (French) . 19 грудня 2003. Процитовано 28 жовтня 2012.
  25. ↑ "La femme de Gilles", prix Cavens 2004. Le Soir (French) . 23 грудня 2004. с. 27. Процитовано 28 жовтня 2012.
  26. ↑ Quittelier, Vincent (9 січня 2006). Le prix André Cavens à "L'enfant". Le Soir (French) . с. 38. Процитовано 28 жовтня 2012.
  27. ↑ Les finalistes du Grand Prix de l'UCC sont connus. La Libre Belgique (French) . 21 грудня 2006. Процитовано 28 жовтня 2012.
  28. ↑ Le Prix Cavens va à "Nue propriété". La Libre Belgique (French) . 20 грудня 2007. Процитовано 28 жовтня 2012.
  29. ↑ Le grand prix de l’UCC à "Hunger". La Libre Belgique (French) . 12 січня 2009. Процитовано 26 жовтня 2012.
  30. ↑ "Unspoken", meilleur film belge selon l’UCC. La Libre Belgique (French) . 21 грудня 2009. Процитовано 28 жовтня 2012.
  31. ↑ Manche, Philippe (27 грудня 2010). Grand Prix de l’UCC 2011. Le Soir (French) . с. 31. Процитовано 28 жовтня 2012.
  32. ↑ "Rundskop", meilleur film belge 2011 pour l’UCC. La Libre Belgique (French) . 23 грудня 2011. Процитовано 28 жовтня 2012.
  33. ↑ "À perdre la raison", le film inspiré de l’affaire Lhermitte, reçoit le Prix Cavens. L'Avenir (French) . Corelio. 19 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
  34. ↑ Le prix Cavens décerné à Kid de Fien Troch. Le Vif (French) . 19 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
  35. ↑ De Clercq, Charles (19 грудня 2014). La présélection de l’UCC et le prix Cavens. Cinécure (French) . Процитовано 23 грудня 2014.
  36. ↑ De Clercq, Charles (18 грудня 2015). La présélection de l’UCC et le prix Cavens. Cinécure (French) . Процитовано 26 грудня 2015.
  37. ↑ Le film "L'économie du couple" reçoit le Prix Cavens 2016. 7sur7 (French) . De Persgroep. 21 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
  38. ↑ «Home» reçoit le Prix Cavens 2017. Cinevox (French) . 22 грудня 2017. Процитовано 15 січня 2018.
  39. ↑ L’UCC décerne le prix Cavens à GIRL de Lukas Dhont et a annoncé les 5 finalistes pour le Grand Prix 2019. Cinopsis (French) . 21 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
  40. ↑ Le Prix Cavens 2019 attribué au film "Nuestras Madres" de César Diaz. rtbf.be (French) . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2020.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Премія_Андре_Каванса&oldid=43315484