Вікіпедія

Жако ван Дормель

Жако́ ван Дорме́ль (фр. Jaco van Dormael; 9 лютого 1957, Іксель, Брабант, Бельгія) — бельгійський кінорежисер, сценарист, продюсер і актор.

Жако ван Дормель
фр. Jaco van Dormael
Дата народження 9 лютого 1957(1957-02-09) (67 років)
Місце народження Іксель, Герцогство Брабант, Бельгія
Громадянство Бельгія Бельгія
Професія режисер, сценарист, продюсер
Alma mater Національна вища школа імені Луї Люм'єра
Роки активності 1980 — наш час
IMDb ID 0233757
Нагороди та премії
Золота камера (1991) • Сезар (1992) • Магрітт (2011, 2016)
Жако ван Дормель у Вікісховищі

Біографія ред.

Жако ван Дормель народився 9 лютого 1957 року в місті Іксель, Герцогство Брабант, Бельгія. При народженні переніс важку травму, яка трохи не коштувала йому життя. Ця обставина сильно вплинула на те, що згодом Жако сприймав своє життя як прекрасний дар, який він не заслужив[1].

Професійну діяльність Жако ван Дормель починав як клоун, працював постановником циркових вистав і спектаклів для дітей[2]. Потім він вступив до Національної вищої школи сценічних мистецтв і техніки масової комунікації (INSAS) у Брюсселі, де вивчав кіновиробництво, паралельно знімаючи свої перші короткометражки. Свою освіту Жако продовжив в Національній вищій школі Луї Люм'єра в Парижі[3].

Кінокар'єра ред.

У 1991 році Жако ван Дормель зняв за власним сценарієм першу повнометражну стрічку «Тото-герой», яка була відмічена премією «Золота камера» за найкращий дебютний фільм на Каннському кінофестивалі, премією «Сезар» за найкращий іноземний фільм, Європейською кінопремією в чотирьох номінаціях і принесла широку популярність Дормелю, а також отримала схвалення критиків і комерційний успіх.

У 1995 році Ван Дормель взяв участь в документальному проєкті «Люм'єр і компанія»[4], а поставлений ним роком пізніше фільм «День восьмий» був удостоєний на Каннському кінофестивалі 1996 року преміями за найкращі чоловічі ролі Данієлю Отею[5] і Паскалю Дюкену та номінації на «Золоту пальмову гілку»[6], а також був номінований на «Золотий глобус» і «Сезар»[7].

У 2009 році вийшов наступний фільм режисера, «Пан Ніхто», роботу над яким Ван Дормель почав у 2001 році, а знімання розпочав лише через шість років[8]. Бюджет стрічки склав 37 мільйонів євро, що зробило її найдорожчим фільмом в історії бельгійського кінематографу[9]. «Пан Ніхто», головну роль в якому зіграв Джаред Лето[10], був нагороджений преміями «Золоті Озелли» і «Biografilm» за найкращий ігровий біографічний фільм і був номінований на «Золотого лева» на 66-му Венеційському кінофестивалі у 2009 році, а також отримав Приз глядацьких симпатій на церемонії нагородження Європейської кінопремії[11]. «Пан Ніхто» відразу ж став культовою стрічкою завдяки своїй філософській спрямованості, саундтреку, характерам головних героїв і майстерності оператора Крістофа Бокарна[12].

17 травня 2015 року на 68-му Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра комедії Жако ван Дормеля «Надновий заповіт», яка була відмічена призами низки міжнародних кінофестивалів і була тепло сприйнята критикою[13].

Громадська позиція ред.

У 2018 підтримав українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[14]

Фільмографія (вибіркова) ред.

Режисер

Визнання ред.

▼ Нагороди та номінації Жако Ван Дормеля ▼ [15]
Рік Категорія Номінант Результат
Каннський кінофестиваль
1991 Золота камера за найкращий дебютний фільм Тото-герой Перемога
Приз молодого журі за найкращий іноземний фільм Перемога
1996 Золота пальмова гілка День восьмий Номінація
Премія Жозефа Плато
1991 Найкращий бельгійський режисер Тото-герой Перемога
1996 День восьмий Перемога
1999 Найкращий бельгійський сценарій (1984—1999) Тото-герой Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
1991 Молодий європейський фільм року Тото-герой Перемога
Європейський сценарист року Перемога
2010 Приз аудиторії Пан Ніхто Перемога
2015 Найкраща європейська кінокомедія Надновий заповіт Номінація
Кінофестиваль Фанташпорту
1992 Найкращий фільм Тото-герой Перемога
Найкращий сценарій Перемога
Премія «Сезар»
1992 Найкращий фільм іноземною мовою Тото-герой Перемога
Премія BAFTA
1992 Найкращий неангломовний фільм Тото-герой Номінація
Венеційський кінофестиваль
2009 Золотий лев Пан Ніхто Номінація
Приз Biografilm Перемога
Премія «Магрітт»
2011 Найкращий фільм Пан Ніхто Перемога
Найкращий режисер Перемога
Найкращий сценарій Перемога
2016 Найкращий фільм Надновий заповіт Перемога
Найкращий режисер Перемога
Найкращий сценарій Перемога
Норвезький міжнародний кінофестиваль
2015 Найприємніший фільм Надновий заповіт Номінація
Приз глядацьких симпатій Номінація
Austin Fantastic Fest
2015 Найкраща кінокомедія Надновий заповіт Перемога
Фестиваль Biografilm
2015 Європейський Приз глядацьких симпатій Надновий заповіт Перемога

Примітки ред.

  1. ↑ Jaco van Dormael – Biography. Screenrush. Процитовано 20.01.2016.
  2. ↑ Jaco van Dormael (French) . Cinemotions.com. Архів оригіналу за 25.03.2013. Процитовано 20.01.2016.
  3. ↑ Jaco van Dormael (фр.). Cinergie.be. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 20.01.2016.
  4. ↑ Ebert, Roger (6 грудня 1996). Lumiere & Company. Chicago Sun-Times. Sun-Times Media Group. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 20.01.2016.
  5. ↑ McGurk, Margaret A. 'Eighth Day' takes remarkable journey. The Cincinnati Enquirer. Gannett Company. Архів оригіналу за 20 жовтня 2006. Процитовано 30 січня 2012.
  6. ↑ The 90s: a Festival full of discoveries. Cannes.com. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 20.01.2016.
  7. ↑ HFPA – The Eight Day. Золотий глобус. Hollywood Foreign Press Association. Архів оригіналу за 14.04.2013. Процитовано 20.01.2016.
  8. ↑ Kit, Borys (17 липня 2007). 'Mr. Nobody' cares for two somebodies. The Hollywood Reporter. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 20.01.2016.
  9. ↑ Grey, Tobias (15 травня 2008). Belgian directors go genre route. Variety. Reed Business Information. Процитовано 20.01.2016.
  10. ↑ Tyler, Josh (17 липня 2007). Jared Leto As The Oldest Man On Earth. Cinema Blend. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 20.01.2016.
  11. ↑ Scenografia Nobody. Il Sole 24 Ore (італ.) . Confindustria. 12 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 20.01.2016.
  12. ↑ Wise, Damon (12 вересня 2009). Venice 09: Mr Nobody. Empire. Bauer Media Group. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 20.01.2016.
  13. ↑ Debruge, Peter (17 травня 2015). Cannes Film Review: ‘The Brand New Testament’. Variety. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 20.01.2016.
  14. ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  15. ↑ Повний перелік нагород та номінацій Жако Ван Дормеля на сайті IMDb(англ.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жако ван Дормель
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жако_ван_Дормель&oldid=41166078