Праскандинавська мова

мова

Праскандинавська мова (протоскандинавська, протопівнічногерманська) — індоєвропейська мова, яка була поширена в Скандинавії, виділилась з прагерманської мови ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою скандинавською писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить давньоскандинавську з початком доби вікінгів у 8 столітті.

Праскандинавська мова
Поширена в Скандинавія
Носії 0 ( переросла в давньоскандинавську в 8 столітті)
Писемність Старший футарк
Класифікація

Індоєвропейські мови

Германські мови
Північногерманські мови
Офіційний статус
Коди мови

Фонетика ред.

Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики прагерманської мови.

Приголосні ред.

Приголосні праскандинавської мови
  Губно-губний приголосний Міжзубний приголосний Ясенний приголосний Середньопіднебінний приголосний Задньоязиковий приголосний Лабіовелярний приголосний
Носовий приголосний m n (ŋ) (ŋʷ)
Проривний приголосний p  b t  d k  ɡ   ɡʷ
Фрикативний приголосний ɸ  (β) θ  (ð) s z h  (ɣ)
Вібрант r
Апроксимант j w
Латеральний приголосний l

Голосні ред.

Система голосних трохи більше відрізняється від прагерманської мови, ніж система приголосних. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві голосні посунули прагерманські довгі голосні.

Ротові голосні
Голосний переднього ряду Голосний заднього ряду
короткий довгий короткий довгий
Голосний високого піднесення i u
Голосний середнього піднесення e o ɔː
Голосний низького піднесення ɑ ɑː
Носові голосні
Голосний переднього ряду Голосний заднього ряду
короткий довгий короткий довгий
Голосний високого піднесення ĩ? ĩː ũ? ũː
Голосний середнього піднесення ɔ̃ ɔ̃ː
Голосний низького піднесення ɑ̃? ɑ̃ː

Дифтонги ред.

В праскандинавській мові були присутні такі дифтонги — /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.

Наголос ред.

У праскандинавській мові наголос падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від індоєвропейської мови, який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних шведській та норвезькій мовах та так званий поштовх (stød) в сучасній данській мові.

Пам'ятки ред.

 
Рунічний камінь в ландскапі Вермланд

Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є рунічними і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується 2 століттям.

Приклади:

  • Øvre Stabu spearhead — найстаріший зі знайдених написів, датується 2 століттям;
  • Золоті роги з Галлехуса — два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в Південній Ютландії (Данія);
  • Рунічний камінь з Туне, район Естфол, Норвегія, датується 200450 роками нашої ери;
  • Рунічний камінь Ейнанґ, знайдений в Норвегії, датується 4 століттям;
  • Спис Краґехул — спис, знайдений в Данії, датується приблизно 500 роком;
  • Рунічний камінь з Бйоркеторпу, розташований в ландскапі Блекінге (Швеція), 500-700 рік нашої ери;
  • Рунічний камінь з Рьо, знайдений у 1919 році на острові Оттерьо, неподалік шведського міста Ґреббестадт в ландскапі Богуслен.

Запозичення з праскандинавської ред.

Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у прибалтійсько-фінських мовах.

Приклади:

  • Естонська/Фінська kuningas < *kuningaz "король" (праскандинавська kunungr, konungr)
  • Фінська ruhtinas "принц" < *druhtinaz "князь" (праскандинавська dróttinn)
  • Фінська sairas "хворий" < *sairaz "хворий" (праскандинавська sárr)
  • Естонська juust, Фінська juusto "сир" < *justaz (праскандинавська ostr)
  • Естонська/Фінська lammas "вівця" < *lambaz "баранина" (праскандинавська lamb)
  • Фінська hurskas "благочестивий" < *hurskaz "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська horskr)
  • Фінська runo "поема, руна" < *rūno "таємниця, руна" (праскандинавська rún)
  • Фінська vaate "одяг" < *wādiz (праскандинавська váð)
  • Фінська viisas "мудрий" < *wīsaz (праскандинавська víss)

Джерела ред.