Право і справедливість
«Право і справедливість», також «Закон і справедливість» (ПіС, пол. Prawo i Sprawiedliwość) — польська політична партія, заснована Лехом Качинським 13 червня 2001 року в той час, коли він був міністром юстиції. «Право і справедливість» є консервативною, клерикальною партією. На сьогодні лідером цієї партії є Ярослав Качинський. У польському сенаті налічується 37 % депутатів (37 осіб), а у Європарламенті 28 % (14 осіб). Партія входить до Альянсу європейських консерваторів та реформістів[1].
Право і справедливість Prawo i Sprawiedliwość | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Голова партії | Ярослав Качинський |
| Засновник | Лех Качинський, Ярослав Качинський і Людвік Дорн |
| Дата заснування | 13 червня 2001 |
| Штаб-квартира | Варшава |
| Ідеологія | націонал-консерватизм соціальний консерватизм націоналізм м’який євроскептицизм традиціоналізм |
| Молодіжна організація | Форум молодих ПіСd |
| Кількість членів (2018) | 35000 |
| Офіційний колір (кольори) | білий, червоний |
| Офіційний сайт | pis.org.pl |
Голова об'єднання українців «Закерзоння» Володимир Середа вважає партію клерикальною і по суті антиукраїнською.[2]
Президентські вибори
ред.19 березня 2005 року Лех Качинський першим оголосив своє бажання брати участь у президентських виборах як кандидат від партії «Право і справедливість». Його виборчий штаб було офіційно зареєстровано Центральною виборчою комісією 23 червня 2005 року. У першому турі виборів за Леха Качинського проголосувало 4 947 927, що склало 33,10 %.[3] Це дозволило йому посісти друге місце у першому турі виборів. 23 жовтня 2005 року Лех Качинський виграв другий тур виборів і став президентом Республіки Польща.
Через катастрофу літака ТУ-154 у Смоленську 23 червня 2010 року у Польщі відбулися позачергові президентські вибори. Кандидатом на пост президента від партії Право і Справедливість виступив брат загиблого президента Ярослав Качинський. У першому турі виборів Качинський посів 2 місце з-поміж 10 кандидатів з результатом 36,46 % (6 128 255 голосів). У другому турі він програв Броніславу Коморовському набравши 46,99 % (7 919 134). Як і його брат, він мав найбільшу підтримку на сході, півдні та у центрі.
Члени партії — депутати Сейму — ініціювали та проголосували 22 липня 2016 (підтримали 432 депутати сейму з 460) за те, щоб визнати події, пов'язані з Волинською трагедією, «геноцидом», а 11 липня вважатимуть «Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти поляків».[4]
Результати виборів
ред.| Рік | К-сть голосів | % голосів | Місце | Місць у Парламенті | Зміна | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2001 | 1,236,787 | 9.50% | №4 | 44 | ------- | Опозиція |
| 2005 | 3,185,714 | 27.00% | №1 | 155 | +111 | Коаліція |
| 2007 | 5,183,477 | 32.10% | №2 | 166 | +11 | Опозиція |
| 2011 | 4,295,016 | 29.90% | №2 | 157 | -9 | Опозиція |
| 2015 | 5,711,687 | 37.60% | №1 | 235 | +78 | Більшість |
| 2019 | 8,051,935 | 43,59% | №1 | 235 | ------- | Більшість |
| Рік | Місць | Зміна | Уряд |
|---|---|---|---|
| 2001 | 0 | ------- | ні |
| 2005 | 49 | +49 | так |
| 2007 | 39 | -10 | ні |
| 2011 | 31 | -8 | ні |
| 2015 | 61 | +30 | так |
| 2019 | 48 | -13 | так |
| 2023 | 34 | -14 | ні |
| Рік | Кандидат | К-сть голосів 1 тур | % голосів 1 тур | К-сть голосів 2 тур | % голосів 2 тур | Результат |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2005 | Лех Качинський | 4,947,927 | 33.1 (#2) | 8,257,468 | 54.0 (#1) | Перемога |
| 2010 | Ярослав Качинський | 6,128,255 | 36.5 (#2) | 7,919,134 | 47.0 (#2) | Поразка |
| 2015 | Анджей Дуда | 5,179,092 | 34.8 (#1) | 8,719,281 | 51.5 (#1) | Перемога |
| 2020 | Анджей Дуда | (#1) | (#1) | Перемога |
Примітки
ред.- ↑ Партія» Право і справедливість " в Польщі.
- ↑ Коваленко І. Що задумали у Варшаві? // Експрес. — 2016. — № 86 (8952) (10—17 лист.). — С. 4.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 15 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Польський сейм ухвалив постанову про геноцид з боку українців. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |