Правова статистика

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Правова́ стати́стика — система концепцій і методів загальної теорії статистики, що застосовуються до вивчення правопорушень та заходів соціального контролю над ними. Правова статистика є однією з галузей статистичної науки, яка своїми показниками визначає кількісну сторону різних соціальних явищ, пов'язаних із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності: характеризує рівень, структуру і динаміку, причини та умови проявів різних правопорушень та заходи щодо боротьби з ними в конкретних умовах і простору і часу. Показники правової статистики дають можливість визначити рівень правопорядку в суспільстві завдяки цифровій характеристиці всіх правопорушень, розглянутих правоохоронними органами. Використовуючи дані правової статистики, можна також охарактеризувати діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, органів суду, виправно-трудових установ, господарських судів, нотаріату та інших органів, які виконують функції юрисдикції, виявити недоліки, які мали місце в роботі цих органів.

Основні поняття

Кримінально-правова статистика — вивчає кількісну сторону злочинності, судимості та діяльності державних органів по боротьбі зі злочинністю, попередження злочинних проявів та виправлення правопорушників.
Цивільно-правова статистика — здійснює облік цивільно-правових спорів, які знаходяться на вирішенні судів загальної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів діяльності даних органів.
Адміністративно-правова статистика — займається обліком адміністративних правопорушень за їх видами, заподіяному збитку, характеру адміністративних стягнень, органам адміністративної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів діяльності даних органів.
Арбітражно-правова статистика — вивчає кількісну інформацію про господарські спори, господарюючих суб'єктах, дозволених у процесі відправлення арбітражних правовідносинах.
Статистична сукупність — це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу; статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.
- Однорідна сукупність — якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.
- Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типу.
Одиниця сукупності — це первинний елемент статистичної сукупності.
Ознака — властивість окремої одиниці сукупності.
- Якісні ознаки виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість.
- Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі.
  1. Дискретні — ознаки, виражені окремими цілими числами.
  2. Неперервні — ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
- Окремі значення кількісних ознак називаються варіантами.
  1. Первинні варіанти характеризують одиницю сукупності в цілому: абсолютні значення, вимірені, розраховані.
  2. Вторинні варіанти (похідні, розрахункові) — дані, що не можливо перевірити, оскільки вони взяті з певних джерел.
- Прямі — характеризують об'єкт дослідження безпосередньо (вік осіб, кількість присутніх в аудиторії).
- Непрямі — ознаки, що не належать безпосередньо досліджуваному об'єкту, а які належать іншій сукупності, що входить в дану.
  1. Багатоваріантні — перш за все характеризуються рангами від більшого до меншого .
  2. Альтернативні — взаємовиключні значення.
- Інтервальні — це ознаки, які характеризують результат процесів.
- Моментні — характеризують об'єкт в певний момент часу.
Адитивність — підсумовувати, складати.
Статистичні показники — це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню; статистичний показник — це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
Статистичні дані — це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
Статистична закономірність — це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
Система статистичних показників — це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.

Галузі права

Система права поділяється на галузі залежно від предмету . В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право тощо. Галузь права може поділятися на підгалузі, наприклад: Корпоративне право — підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності — підгалузь Цивільного права; Банківське право та Бюджетне право — підгалузі Фінансового права; тощо.

Література

Дараган М. Статистика праці в промисловості. К. 1965;
Wagenführ R. Die sowjetische Statistik. Osteuropa Handbuch Sowjetunion. Кельн 1965;
Питання економіки і статистики, за ред. В. Драгана, АН УРСР. К. 1965;
Альйохін Д., Уманська Н. Статистика народного господарства і культури Укр. РСР. Бібліографічний показник. К. 1968;
Стогний А. Экономическая и промышленная статистика. Дніпропетровське 1971;
Treml V. and Hardt J. editors. Soviet Ekonomic Statistics. Дургам 1972;
Екон. статистика, за ред. С. Кошелюка та Л. Маріна, видавництво Вища Школа. К. 1974;
Козаченко І. Статистика, посібник, видавництво Вища Школа. К. 1977;

Посилання

Кримінальна статистика // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Правова статистика // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.