Правда

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Правда — це об'єктивна реальність, що не залежить від спостерігача чи суб'єктивного сприйняття. Синонімом слова правда є слово істина, яке внаслідок браку фахової освіти чи з метою свідомих маніпуляцій часом протиставляють слову правда. В той же час етимологічне дослідження слова істина означає його просте значення — те, що є, або те, що існує[1][2].

В релігії

ред.

Правди віри — розділ катехізису християнського віровчення.

У сучасній українській мові

ред.

В сучасній українській мові має два значення:

 
Правда в образі Ісуса Христа, ікона VI століття (образ Правди в старосвітські часи з точки зору християнства)

Семантична різниця між «правдою» і «істиною» збереглася в східнослов'янських мовах, натомість в польській та чеській мовах збереглося лише правда (пол. prawda, чеськ. pravda), а «істина» (старопольське — iscina) було втрачене.[джерело?]

Російське, болгарське, македонське слово правда, білоруське праўда, давньоруське правьда, польське і верхньолужицьке prawda, чеське і словацьке pravda, нижньолужицьке psawda, східнохорватське правда, словенське pravda, старослов'янське правьда — праслов'янське праvьdа, похідне від праvъ «правий, справедливий»[7].

У давній мові

ред.

Друковані видання

ред.

Фільми

ред.

Географічні об'єкти

ред.

Див.також

ред.

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Ред-кол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Нак.думка, 1983. — (Словники України) ISBN 966-00-0785-Х
  2. Fasmer M. Russisches etymologisches Worterbuch. Heidelberg, 1950—1958; переклад російською: Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — 1-е изд. — Т. 1-4. — М., 1964—1973
  3. а б в Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови. [У 4 т.] (1979—1995) / Том IV. (П-Я). Редакція й доповнення Др. Магдалина Ласло-Куцюк. Ред. кол: Др. С. Радчук і ін. — Вінніпег: «Волинь», 1994. — 536 с. (с. 108)
  4. П. Білецький-Носенко. Словник української мови / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наук. думка, 1966. С. 423 (с. 296)
  5. а б Словник української мови. В 11 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Т. З.:(Поїхати-Приробляти) Редкол. Білодід І. К., Бурячок А. А. та ін. — К.: Наук. думка, 1976. С. 724 (с. 497-499)
  6. а б в Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. [У 2 т.]/ УН УРСР Інститут суспільних наук (1977—1978) / Том II. Ред. Г. Д. Гринчишин. — К.: Наук. думка, 1978. С. 592 (с. 219)
  7. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985 (с. 550)
  8. а б Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл. редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл. редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С. 621 (с. 220)

Література

ред.

Посилання

ред.
  • 566-567/mode/1up?view=theater Правда; Художня правда // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 261; 566-567.
  • Руська Правда (авдіозапис)
  • Правда. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 711. — ISBN 966-7492-04-4.
  • Підноготна правда // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1380. — 1000 екз.
  • Правда // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1466-1468. — 1000 екз.