Вальдемар Поульсен

данський інженер, розробник першого приладу для магнітного запису звуку

Вальдемар Поульсен (дан. Valdemar Poulsen, 23 листопада 1869, Копенгаген, Данія — 6 серпня 1942, Копенгаген, Данія) — данський інженер, відомий розробкою першого приладу для магнітного запису звуку.

Вальдемар Поульсен
Народився23 листопада 1869(1869-11-23)[4][1][…]
Копенгаген, Королівство Данія
Помер23 липня 1942(1942-07-23)[1][2][3] (72 роки)
Гентофте, Гентофте, Copenhagen Countryd, Данія
КраїнаКоролівство Данія
Діяльністьфізик, інженер, технік
Alma materКопенгагенський університет і Vestre Borgerdydskoled (1889)
Науковий ступіньCandidate of Philosophyd (1890)
ЧленствоШведська королівська академія інженерних наук, Данська королівська академія наук і Akademiet for de Tekniske Videnskaberd
ДітиChristian Poulsend
Нагороди
Телеграфон Поульсена

Принцип магнітного запису було продемонстровано Поульсеном ще у 1899 році. Перший прилад називався телеграфоном і використовував металевий (сталевий) дріт як носій. Традиційні магнітофони використовують зручніші і триваліші магнітні стрічки, але базовий принцип аналогового запису звуку не змінився: з підсилювача сигнал подається на записувальну головку, повз яку з постійною швидкістю переміщується носій (стрічка або дріт), внаслідок чого носій намагнічується відповідно до звукового сигналу. При відтворенні звуку носій з тією ж швидкістю протягується повз головку відтворювання, індукуючи в ній слабкий електричний сигнал, який після підсилення подається на гучномовець.

Патент на телеграфон Поульсен отримав у 1898 році. У 1908 році розробив вдосконалений варіант дугового передавача, названого його іменем. Помер у віці 73 років у Нью-Йорку, США. У 1969 році було випущено поштову марку на честь Поульсена.

На Всесвітній виставці 1900-го року Поульсен отримав можливість записати голос імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа I. Цей дріт вважається найстарішим магнітним записом, що зберігся донині.[5]

Голос імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа I, записаний Поульсеном

Примітки

ред.
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Енциклопедія Брокгауз
  3. а б Dansk Biografisk Lexikon
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Thompson, J. Michael T. (2001). Visions of the Future: Physics and Electronics. с. 140.

Посилання

ред.