Посідоній (кратер)
Посідоній — місячний ударний кратер, розташований на північно-східному краю Моря Ясності, на південь від Озера Сновидінь. Він був названий на честь давньогрецького філософа і географа Посідонія з Апамеї.[1] Кратер Чакорнак[en] примикає до південно-східного краю, а на півночі — Даніель.
| Посідоній | |
|---|---|
| Координати | 31°52′48″ пн. ш. 29°59′24″ сх. д. / 31.88000000002777767° пн. ш. 29.99000000002777711° сх. д. |
| Довгота ранкового термінатора |
343° |
| Епонім | Посідоній |
  Посідоній | |
_1.png)
Опис ред.
Край Посідонія неглибокий і затемнений, особливо на західному краю, а внутрішній простір був перекритий потоком лави в минулому. Вали кратера все ще можна спостерігати на південь і схід від краю кратера, і меншою мірою на північ.
Існує менший напівкруглий край концентричного затопленого кратера всередині основного краю, зміщений до східного краю. Немає центральної вершини, але дно горбисте і пронизане системою борозен[en] під назвою Рима Посідонія. Дно також трохи випукле через минуле підняття лави, яке також, ймовірно, утворило комплекс борозен. Північно-східний край переривається меншим кратером Посідоній B. Всередині краю кратера, трохи на захід від центру, знаходиться ще один менший кратер Посідоній A.
Посідоній — кратер верхньоімбрійського періоду.[2]
На поверхні Моря Ясності біля Посідонія є помітна система зморшкуватих хребтів[en], які йдуть паралельно сусідньому берегу. Вони називаються Dorsa Smirnov[en]. На вершині цих хребтів є невеликий кратер Посідоній Y, діаметром 2 км. Цей кратер оточений ділянкою матеріалу з високим альбедо, яка є системою променів[en]. Цей пік раніше називався Гамма Посідонія (γ).
Гамма Посідонія вперше спостерігалась місячним картографом Юліусом Шмідтом у 1867 році, який помітив подібність до яскравої плями навколо кратера Лінне[en].[3]
Супутні кратери ред.
За домовленістю ці об'єкти позначаються на місячних картах шляхом розміщення літери на тій стороні середини кратера, яка є найближчою до Посідонія.
Примітки ред.
- ↑ Посідоній (кратер). Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- ↑ The geologic history of the Moon. USGS Professional Paper 1348. By Don E. Wilhelms[en], John F. McCauley, and Newell J. Trask. U.S. Government Printing Office, Washington: 1987. Table 11.2.
- ↑ Elger T. G. (1895). The Moon. A Full Description and Map of its Principal Physical Features. London: Georg Philip & Son. с. 160. (In this book, east on the Moon is called «west» according to terminology of that time).
Джерела ред.
- Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
- Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.
- McDowell, Jonathan (15 липня 2007). Lunar Nomenclature. Jonathan's Space Report. Процитовано 24 жовтня 2007.
- Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU. Space Science Reviews. 12 (2): 136—186. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. S2CID 122125855.
- Moore, Patrick (2001). On the Moon. Sterling Publishing Co. ISBN 978-0-304-35469-6.
- Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-33500-3.
- Rükl, Antonín (1990). Atlas of the Moon. Kalmbach Books. ISBN 978-0-913135-17-4.
- Webb, Rev. T. W. (1962). Celestial Objects for Common Telescopes (вид. 6th revised). Dover. ISBN 978-0-486-20917-3.
- Whitaker, Ewen A. (1999). Mapping and Naming the Moon. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-62248-6.
- Wlasuk, Peter T. (2000). Observing the Moon. Springer. ISBN 978-1-85233-193-1.
Посилання ред.
Сторінки Lunar Reconnaissance Orbiter із зображеннями:
- Plescia J. (5 лютого 2013). Meanders in Posidonius. NASA/GSFC/LROC, School of Earth and Space Exploration, Arizona State University. Архів оригіналу за 30 січня 2018. — especially on the rille Rimae Posidonius
- Braden S. (25 жовтня 2011). Posidonius Y. NASA/GSFC/LROC, School of Earth and Space Exploration, Arizona State University. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017.
- Ostrach L. (1 грудня 2010). Rimae Posidonius. NASA/GSFC/LROC, School of Earth and Space Exploration, Arizona State University. Архів оригіналу за 31 травня 2018.