Портрет Віктора Закревського

Портрет Віктора Закревського — художній твір Тараса Григоровича Шевченка

Портрет Віктора Закревського
Творець: Тарас Григорович Шевченко
Час створення: 1843
Розміри: 34,5×23,3
Матеріал: папір
Техніка: Олівець
Жанр: портрет
Зберігається: Київ
Музей: Національний музей Тараса Шевченка

Історія створення ред.

Віктор Олексійович Закревський (1807-1858) — поміщик, ротмістр у відставці, один із співвласників села Березова Рудка (нині — Пирятинського р-ну, Полтавської обл.).

Шевченко познайомився з ним 29-30 червня 1843 року у селі Мойсівці, маєтку Т. Г. Волховської, згодом часто гостював у нього та листувався з ним.

Портрет Віктора Закревського Шевченко створив під час перебування в маєтку Закревських в грудні 1843 року[1].

В Березовій Рудці Шевченко намалював також портрети брата Віктора Закревського — Платона Закревського та його дружини — Ганни Закревської[2].

Опис портрета ред.

Папір, олівець (34,5 × 23,3 см). (Березова Рудка). Грудень 1843.

Справа внизу олівцем дата і підпис автора: 1843. Декабря въ ночи // Т. Шевч[енко].

На звороті напівстертий напис олівцем:

Виктор АлексѢевич Закревські — бліжайшій другъ Шевченка // Рисунокъ исполненъ въ именіи Платона АлексѢевича Закревського // с. Березовая Рудка Пирятинского уѢзда.

Вперше згаданий Ф. Л. Ернстом 1929 р.

Портрет Віктора Закревського є одним із восьми створених Шевченком «трохи карикатурних» зображень членів «товариства мочемордія», «старшиною» якого був Віктор Закревський. Згадується з назвами «Карикатура на поміщика В. О. Закревського», «Шарж на В. Закревського»[3].

Думка мистецтвознавця[4] ред.

Шевченко створив шаржований портрет свого приятеля у домашньому халаті і пантофлях, пронизаний добрим гумором і одночасно глибокою аналітичною оцінкою цієї тонкої талановитої людини. Організатор і «старійшина» «товариства мочемордія», яке за словами І.Франка, сприймалося як елементарна, часто цинічна реакція «проти усієї тієї фальші шляхетсько-панського життя, що виробилося віками, та особливо при кінці XVIII і на початку ХІХ дійшла до найвищого ступеня…».

Місця зберігання ред.

Попередні місця збереження: власність С. П. Яремича, від Д. М. Щербаківського портрет надійшов до Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Г. Шевченка (Київ), з 1933 — Галерея картин Т. Г. Шевченка, (Харків)[5].

З 1948 року портрет зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка[6].

Примітки ред.

  1. 23 грудня.
  2. Час перебування Шевченка 1843 р. у Березовій Рудці, коли виконано даний портрет а також портрети Г. І. Закревської та П. О. Закревського, встановлено дослідником П.В.Журомна на підставі листа В. М. Рєпніної до Шарля Ейнара від 27 січня-19 березня 1844 р.
  3. див. Каталог, X., 1934, стор. 25
  4. http://kobzar.ua/item/show/2008 Портал Шевченка
  5. Виставка робіт Тараса Григоровича Шевченка, що існувала у Харкові з початку 1930-х років до кінця 1940-х.
  6. інв. № г — 763.

Джерела ред.