Портрет Платона Закревського
Портре́т Плато́на Закре́вського — твір Тараса Шевченка
 | |
| Творець: | Шевченко Тарас Григорович |
|---|---|
| Час створення: | 1843 |
| Розміри: | 51 × 39,6 |
| Матеріал: | полотно |
| Техніка: | Олія |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Київ |
| Музей: | Національний музей Тараса Шевченка |
Історія створення ред.
Платон Олексійович Закревський (1801—1882) — поміщик, один з власників села Березової Рудки, полковник у відставці, старший брат Віктора Закревського, чоловік Ганни Закревської.
Шевченко познайомився з родиною Закревських 29—30 червня 1843 року у Тетяни Вольховської у Мойсівці, неодноразово бував у їхньому маєтку (у Закревських завжди збиралися відомі діячі культури того часу), заприятелював з молодшим братом Віктором і 15—24 грудня цього ж року виконав на згадку їхні портрети.
Оцінка мистецтвознавця[1] ред.
На портреті виразно простежується особливість творчого методу художника: збереження найхарактерніших індивідуальних рис зображуваного.
Чітке моделювання обличчя, не позбавленого сили і енергії, зосереджений і заглиблений у себе погляд, сіро-темна колірна гама — все це створює злегка суворий і внутрішньо напружений образ сильної особистості.
Шевченко не зумів подолати дещо прохолодно-стримане власне ставлення до особи портретованого.
Опис портрета ред.
Полотно, олія (52 × 40,1). [Березова Рудка]. [9 — 23.XII 1843].
Портрет вмонтовано в овал.
Експонування портрета ред.
- 1911 — виставка художніх творів Т. Шевченка в Києві (вшанування поета в зв'язку з 50-річчям з дня його смерті)[2];
- 1951 — виставка образотворчого мистецтва Української РСР у Москві[4].
Місця збереження ред.
Попередні місця збереження: власність М. М. Закревської, Полтавський державний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, (Харків)[5].
Зараз портрет зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка[6].
Копія портрета Платона Закревського[7] ред.
Опис портрета ред.
Історія появи ред.
10 березня 1930 року портрет передано з Літературного музею Інституту російської літератури АН СРСР («Пушкинский дом», Санкт-Петербург (тоді — Ленінград)) до Інституту Тараса Шевченка (Харків) як роботу Шевченка, і як Шевченків оригінальний твір його було записано до інвентаря Галереї картин Т. Г. Шевченка (Харків).
У Державному музеї Т. Г. Шевченка АН УРСР (Київ) цей портрет заінвентаризовано вже як роботу, сумнівну щодо авторства Шевченка.
Художньо-технічний рівень виконання в порівнянні до оригінального портрета П. О. Закревського, а також деяка відмінність кольорової гами не дають підстав приписувати цей твір Шевченкові.
Місця збереження ред.
Попередні місця збереження: збірка М. М. Закревської, Літературний музей Інституту російської літератури АН СРСР («Пушкинский дом»), Ленінград, Інститут Тараса Шевченка, Харків, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.
Теперішнє місце збереження: Національний музей Тараса Шевченка[8]
Примітки ред.
- ↑ Тарас Шевченко — український поет та художник
- ↑ Каталог, № 38
- ↑ Каталог, № 141
- ↑ Каталог, стор. 104
- ↑ Виставка робіт Тараса Григоровича Шевченка, що існувала у Харкові з початку 1930-х років до кінця 1940-х.
- ↑ НМШ, інв. №г- 107
- ↑ Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. — К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, с. 97 (примітки).
- ↑ інв. № ж — 87.
Джерела ред.
- Тарас Шевченко — український поет та художник
- Інформація про портрет на Порталі Шевченка
- Ізборнік
- Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1
- Родовід
