Відкрити головне меню

Портрет Бертена — відомий портрет пензля художника Жана-Огюста Домініка Енгра (1780 — 1867), представника стилю академізм 19 століття.

«Портрет Бертена»
Louis-Francois Bertin.jpg
англ. Louis-Francois Bertin
Творець: Енгр
Час створення: 1832
Розміри: 116 × 95 см
Висота: 116±1 см
Ширина: 95±1 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: портрет
Зберігається: Париж, Франція
Музей: Лувр
«Портрет Бертена»
у Вікісховищі?

Портрет БертенаРедагувати

Портрет був створений у 1832 році. Щойно відбулась революція 1830-31 років.

Старий і хворобливий Бертен (йому 66 років)сидить в кріслі на тлі неприємно порожньго приміщення. Він тяжко сперся на коліна, бо страждав задухою. Сиве волосся не прибране і злохмачене. Зазвичай моделі Енгра старанно укладали зачіску перед сеансом, аби бути привабливішими. Старому Бертену це ні до чого. Похмурий, цинічний погляд видає людину зневажливу, блюзнірску, скам'янілу від неприємностей, багато до чого байдужу. Позаду важко і неприємно прожите життя, розчарування в політиках, терор французької революції 1789 −1793 рр., шалені, розбещені насолоди і вкрай зруйноване здоров'я. Про втриманий добробут Бертена свідче дороге крісло і дорогий одяг, золотий кишеньковий годинник. Але розчарованому Бертену і це вже звично і байдуже.

Портрет Бертена дуже швидко став символічним. Далекоглядні сучасники називали цей портрет «Буддою буржуазії». Він згодом став предметом політичної сатири та карикатур.

ПровенансРедагувати

ПІсля сметрі Бертена його портрет пензля Енгра успадкувала дочка Луїза Бертен. Вона заповідала портрет племінниці Марії. В свою чергу племінниця Марії — Сесіль Бапст, що успадкувала портрет, продала його музею Лувр у 1897 році.

Малюнки до портретної композиціїРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Shelton, Andrew. «Image of an epoch». in Portraits by Ingres. Phaidon Press 2008. ISBN 0-7148-4868-9
  • Naef, Hans. Die Bildniszeichnungen von J.A.D. Ingres. Benteli Verlag Bern, tome III, 1979. 114–135
  • Pach, Walter. Ingres. New York: Harper & Brothers, 1939
  • Rifkin, Adrian. Ingres Then, and Now. New York: Routledge, 2000
  • Rosenblum, Robert. Ingres. London: Harry N. Abrams, 1990. ISBN 0-300-08653-9
  • Ternois, Daniel. Ingres: Le portrait de monsieur Bertin, éd Réunion des Musées Nationaux collection solo, 1998. ISBN 2-7118-3749-1
  • Ternois, Daniel. Monsieur Bertin, Collection «Solo». Paris, Louvre service culturel, 1998. ISBN 2-7118-3749-1

ПриміткиРедагувати

  1. а б Joconde — 1975.

Див. такожРедагувати