Поромівка (село)

село в Житомирській області, Україна

Поро́мівка[1] — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 516 осіб. Колишній центр Поромівської сільської ради.

село Поромівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1650
Населення 683
Площа 1,424 км²
Густота населення 479,63 осіб/км²
Поштовий індекс 12132
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°34′48″ пн. ш. 28°30′39″ сх. д. / 50.58000° пн. ш. 28.51083° сх. д. / 50.58000; 28.51083Координати: 50°34′48″ пн. ш. 28°30′39″ сх. д. / 50.58000° пн. ш. 28.51083° сх. д. / 50.58000; 28.51083
Водойми р. Поромівка
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради 12132, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Поромівка
Карта
Поромівка. Карта розташування: Україна
Поромівка
Поромівка
Поромівка. Карта розташування: Житомирська область
Поромівка
Поромівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Географічні координати: 50°34' пн. ш. 28°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,4 км².

Поромівка розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 5 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 28 км[2]. Через село протікає річка Поромівка.

Історія ред.

Перша писемна згадка про Поромівку датується 1650 роком[2].

У 19321933 роках Поромівка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб[3].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 238 місцевих жителів, з них 87 осіб загинуло, 120 — нагороджені орденами і медалями[2].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму», восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека із книжковим фондом 2 тисячі примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і дит'ясла[2].

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 683 особи, з них 97,22 % зазначили рідною українську мову, 2,49 % — російську, а 0,29 % — іншу[4].

Соціальна сфера ред.

  • Поромівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (вул. Шевченка, 3)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  2. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 214.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 347.
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.

Джерела ред.

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання ред.