Відкрити головне меню

Попов Микола Тарасович

Микола Тарасович Попов (7 серпня 1927, Ястребовка — 12 червня 2010) — український графік, член Національної спілки художників України1961 року).

Микола Тарасович Попов
Попов Микола Тарасович.jpg
Народження 7 серпня 1927(1927-08-07)
Ястребовка
Смерть 12 червня 2010(2010-06-12) (82 роки)
Поховання Байкове кладовище
Жанр графіка
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Працівник Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Нагороди
Народний художник України

БіографіяРедагувати

Народився 7 серпня 1927 року в селі Ястебовці (тепер Мантуровського району Курської області). В 19501956 роках навчався в Київському художньому інститутіті у О. Пащенка. Викладав в ньому з 1961 року на кафедрі графічних мистецтв, з 1978 — професор. Член КПРС з 1963 року.

 
Могила Миколи Попова

Помер 12 червня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

ТворчістьРедагувати

Працював здебільшого у галузі станкової графіки і живопису. Віддавав перевагу літографії, офортові, різним засобам рисунка. Твори:

  • графічні серії:
    • «За мотивами „Кобзаря“ Т. Г. Шевченка» (1964);
    • «Завод і люди» (1966);
    • «Роки окупації» (1961–1968);
    • «Моє дитинство» (1970–1972);
    • «Сковорода» (1972);
    • «Світ людський» (1971–1977);
    • «Г. С. Сковорода» (1972);
    • «Партизанська сюїта» (1974);
    • «Сибір будується» (1974–1978);
    • «Боротьба і становлення» (1975–1977);
    • «Мій Київ» (1976–1980);
    • «Зимовий Седнів» (1977);
    • «По Індії» (1979);
    • «Мужність» (1981–1982);
    • «По Італії», «По Сибіру», «По Середній Азії» (1989–1991);
    • «По Єнисею» (1992–1994);
  • живопис — цикл пейзажів[1].

ВідзнакиРедагувати

Заслужений діяч мистецтв УРСР1977 року), народний художник України1997 року). Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медалями[2].

ПриміткиРедагувати

  1. НАОМА. Архів оригіналу за 5 січень 2009. Процитовано 3 липень 2012. 
  2. Музей Шевченкіана

ЛітератураРедагувати