Малинка Олексій Вікторович
Олексій Вікторович Мали́нка (нар. 10 вересня 1961, Таганрог) — український скульптор, художник і педагог; член Спілки художників України з 1992 року. Син Віктора Малинки, чоловік Олени Плесовської, батько Петра та Ксенії Малинок.
| Малинка Олексій Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 10 вересня 1961 (63 роки) Таганрог, Ростовська область, РРФСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут (1986) | |||
| Діяльність | скульптор, художник, викладач університету | |||
| Вчитель | Попов Микола Тарасович, Сергєєв Валентин Дмитрович і Шостя Віталій Костянтинович | |||
| Працівник | Національний авіаційний університет | |||
| Член | Спілка художників України | |||
| Батько | Малинка Віктор Олександрович | |||
| У шлюбі з | Плесовська Олена Миколаївна | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 10 вересня 1961 року в місті Таганрозі Ростовської області (нині Російська Федерація). Закінчив Київську художню середню школу імені Тараса Шевченка; у 1986 році — Київський художній інститут, де навчався у Миколи Попова, Валентина Сергєєва, Віталія Шості.
Протягом 2002—2012 років викладав рисунок, живопис та скульптуру на кафедрі архітектури та дизайну Національного авіаціного університету у Києві. Мешкає у Києві в будинку на вулиці Дашавській, № 27[1].
Творчість
ред.Працює в галузях скульптури, графіки, монументального живопису. Серед робіт:
- ілюстрації до збірки казок народів Півночі «Дідусь Наперсток» (1990);
- акварелі «Квіти літа» (1993), «Серпень» (2013);
- розпис та іконостас імператорської церкви сім'ї Миколи II у Лівадії (1995—1997);
- розпис вівтаря та іконостас Вознесенської церкви у селі Семиполках (1997—2001);
- іконостас Троїцької церкви у Броварах (1999);
- ікона для подвір'я Монастиря Святої Катерини на Синаї «12 зодчих Успенського собору Києво-Печерської лаври» (1999);
- вівтар церкви Іоанна Златоуста у Ялті (2000).
- рельєфи «Сакралізація фінансового простору», «Райський сад» (обидва — 2008);
- ікона «Сімейна» (2016);
Учасник всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок з 1974 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 2005 році. 2017 року в київській галереї «83» пройшла родинна виставка «Під одним дахом», на якій були представлені твори трьох поколінь художників: Олександри Плесовської, Олени Плесовської і Олексія Малинки та Петра Малинки[2].
Примітки
ред.Література
ред.- О. Ю. Денисюк. Малинка Олексій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.