Попова Людмила Геннадіївна

український графік

Людмила Геннадіївна Попо́ва (29 червня 1930, Одеса — 25 листопада 2019, Одеса) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Дружина живописця Олексія Попова.

Попова Людмила Геннадіївна
Народження 29 червня 1930(1930-06-29)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Смерть 25 листопада 2019(2019-11-25) (89 років)
  Одеса, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр пейзаж і натюрморт
Навчання Одеське художнє училище (1954)
Діяльність графікеса
Вчитель Жук Михайло Іванович, Зорін Михайло Гаврилович і Путейко Володимир Григорович
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Попов Олексій Олексійович

Біографія

ред.

Народилася 29 червня 1930 року в місті Одесі (нині Україна). 1954 року закінчила Одеське художнє училище, де навчалася у Михайла Жука, Михайла Зоріна, Володимира Путейка.

Мешкала в Одесі в будинку на вулиці Торгововій, № 2, квартира № 4[1]. Померла в Одесі 25 листопада 2019 року.

Творчість

ред.

Працювала у галузі станкової графіки, пейзажі, акварельні натюрморти. Серед робіт:

  • «Чорногузи» (1963);
  • «Одеський маяк» (1964);
  • «Потьомкінські сходи» (1964);
  • «Одеса з моря» (1964);
  • «Весна. Одеса» (1965);
  • «Яхти» (1967);
  • «Одеса. Катеринівська вулиця» (1968);
  • «Оперний театр» (1968);
  • «Троянди» (1969);
  • серія «Натюрморт і квіти» (1969);
  • «Яблука та кераміка» (1974);
  • «З вікна майстерні» (1979);
  • «Київська весна» (1982);
  • «Іллічівськ. На судноремонтному заводі» (1985);
  • «Сільський натюрморт» (1986);
  • «Іриси» (1997).

Брала участь у мистецьких виставках з 1956 року.

Примітки

ред.

Література

ред.