Понори

Поно́ри (від словен. ponor — «нора», «яма»)^[1] або катавотри — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованого масиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод). Являє собою природний отвір (тріщину) або порожнину будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.

Запит «Понор» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Понори (Талалаївський район).

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology. 43 (7): 708—728. doi:10.1086/624363. JSTOR 30057941. Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.

Література ред.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

[1] Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology. 43 (7): 708—728. doi:10.1086/624363. JSTOR 30057941. Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.

[1]