Понори

(Перенаправлено з Понор)

Поно́ри (від словен. ponor — «нора», «яма»)[1] або катавотри — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованого масиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод). Являє собою природний отвір (тріщину) або порожнину будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.

Limestone Hole.JPG

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology 43 (7): 708–728. JSTOR 30057941. doi:10.1086/624363. «Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.» 

ЛітератураРедагувати