Клас складності P
Клас складності P (англ. Complexity class P) — клас задач, що можна розв'язати алгоритмами з поліноміальним часом.
Формальне визначення
ред.Алгоритмом з поліноміальним часом називається такий алгоритм, час роботи якого (тобто, кількість елементарних двійкових операцій, необхідних для його виконання на детермінованій машині Тюринга) на вхідному рядку довжиною обмежено згори деяким поліномом .[1]
Задачі, що можна розв'язати алгоритмом з поліноміальним часом належать до класу задач складності P.
Машини Тюринга
ред.Машина Тюринга має часову складність (або час роботи) , якщо для довільного входу довжини , не залежно від результату машина зупиниться після виконання щонайбільше кроків.
Деяка мова належить до класу складності P, якщо існує поліноміальне таке, що мова розпізнається деякою детермінованою машиною Тюринга ( ) з часовою складністю .[2]
Практичне значення
ред.Оскільки часто доводиться обчислювати значення функцій на вхідних даних великого обсягу, знаходження поліноміальних алгоритмів для обчислення функцій є дуже важливим завданням. Вважається, що обчислювати функції, які не лежать у класі , помітно складніше, ніж лежать. Більшість алгоритмів, що лежать в класі , мають складність, яка не перевершує многочлен в невеликій мірі від розміру вхідних даних.
Вужче визначення
ред.Іноді під класом P мають на увазі вужчий клас функцій, а саме клас предикатів (функцій ). Тоді мова , що розпізнає даний предикат, називається множиною слів, де предикат дорівнює 1. Мовами класу P називаються мови, для яких існують розпізнавальні їх предикати класу P. Очевидно, якщо мови і лежать у класі P, то і їх об'єднання, перетин та доповнення також лежать в класі P[джерело?].
Включення класу P в інші класи
ред.Клас P є одним з найвужчих класів складності. Алгоритми, що належать йому, належать також класу NP, класу BPP (як допускають поліноміальну реалізацію з нульовою помилкою), класу PSPACE (т. к. зона роботи на машині Тюрінга завжди менше часу), класу P/Poly (для доказу цього факту використовується поняття протоколу роботи машини, який переробляється в булеву схему поліноміального розміру)[джерело?].
Вже більше 30 років залишається невирішеною задача про рівність класів P і NP. Якщо вони рівні, то будь-яке завдання з класу NP можна буде вирішити швидко (за поліноміальний час). Однак наукове товариство схиляється в бік негативної відповіді на це питання. Крім того, не доведено і строгість включення до ширших класів, наприклад, в PSPACE, але рівність P і PSPACE виглядає нині дуже сумнівно.
Приклади
ред.- Стандартний алгоритм множення матриць вимагає n3 операцій множення (хоча існують більш швидкі алгоритми, які теж мають поліноміальну швидкість, як, наприклад, алгоритм Штрассена).
- Степінь многочлена рідко буває великим. Один з таких випадків — запропонований в 2002 індійськими математиками тест Агравала — Каяла — Сакса, який з'ясовує, чи є число n простим, за O(log6n) операцій.
Завдання, приналежність яких класу P невідома
ред.Існує багато задач, для яких не знайдено поліноміального алгоритму, але не доведено, що його не існує. Відповідно, невідомо, належать такі завдання класу . Ось деякі з них:
- Задача комівояжера (а також всі інші -повні задачі). Поліноміальне розв'язання цієї задачі рівносильне встановленню рівності класів P і NP
- Розкладання числа на прості множники
- Дискретне логарифмування в скінченному полі
- Задача про приховану підгрупу з твірними
- Дискретне логарифмування в адитивній групі точок еліптичної кривої
Примітки
ред.- ↑ Рейнгольд, Нивергельт Ю., Део Н. (1980). Комбинаторные Алгоритмы (рос.) . Москва: Мир. с. 442—443.
- ↑ John E. Hopcroft, Rajeev Motwani, Jeffrey D. Ullman (2001). Introduction to Automata Theory, Languages and Computation (англ.) (вид. 2-ге). Addison-Wesley. ISBN 0-201-44124-1.
Див. також
ред.Це незавершена стаття про алгоритми. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |