Поляни Суровичні

Поляни Суровичні (пол. Polany Surowiczne) — колишнє лемківське село в Польщі, у гміні Ясліська Кросненського повіту Підкарпатського воєводства.

Село
Поляни Суровичні
пол. Polany Surowiczne
Polany Surowiczne hut01.jpg

Координати 49°27′01″ пн. ш. 21°52′50″ сх. д. / 49.450277780027775520° пн. ш. 21.88055556002777990° сх. д. / 49.450277780027775520; 21.88055556002777990Координати: 49°27′01″ пн. ш. 21°52′50″ сх. д. / 49.450277780027775520° пн. ш. 21.88055556002777990° сх. д. / 49.450277780027775520; 21.88055556002777990

Країна Польща Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Гміна Ясліська
Висота центру 419  м
Населення 0 осіб (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-485
Автомобільний код RSA
SIMC 1065243
GeoNames 761637
Поляни Суровичні. Карта розташування: Польща
Поляни Суровичні
Поляни Суровичні
Поляни Суровичні (Польща)
Поляни Суровичні. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Поляни Суровичні
Поляни Суровичні
Поляни Суровичні (Підкарпатське воєводство)

З 1 січня 2017 р. місцевість увійшла до гміни Ясліська Кросненського повіту.

РозташуванняРедагувати

Знаходилася на берегах потоку Суровичний — лівої притоки річки Віслок.

ІсторіяРедагувати

Першу згадку про село знаходимо в документі 1533 року, коли маршалок польського королівства Петро Кміта жертвував на просьбу шляхтича Івана Тарновського по одній волоській ріллі для церков у Полянах Суровичних і у Двернику. 22 червня 1549 р. сяніцьким каштеляном даний привілей Івану з Суровиці на закріпачення села за волоським правом. Церква вочевидь була дочірньою до парохії в Суровиці до 15 квітня 1690 р., коли ериговано (засновано) місцеву парохію ясельського деканату перемиської єпархії і парохом став Данило, син Костянтина.

До 1772 року село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1914 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини), з 1920 р.— в складі того ж повіту в новоутвореному Львівському воєводстві Польської Республіки.

В 1859 р. з 47 дітей шкільного віку до школи ходили тільки троє.

У 1887 у селі було 665 осіб, з них 650 греко-католиків, 12 юдеїв і 3 римо-католики.

Церква св. Арх. Михаїла була побудована в селі в 1728 році (ця частина пізніше стала навою), в 1889 р. прибудовано вівтар, а в 1903 — бабинець (церква зруйнована поляками в 1946 р.). В 1820 р. була змурована дзвіниця.

В 1903 р. відкрито читальню «Просвіти».

У 1918—1919 роках село разом з іншими 33 селами увійшло до складу Команчанської Республіки.

У 1930 р. селяни відновили читальню «Просвіти».

У 1936 у селі було 1004 мешканців, з них 992 греко-католики, 7 юдеїв і 5 римо-католиків.

З середини вересня 1939 року на 5 років село потрапило під німецьку адміністрацію і в ці роки в селі вирувало українське культурне життя.

В ході Карпатсько-Дукельської військової операції в селі оборонялась німецька 68 піхотна дивізія (XXIV танковий корпус) проти радянських 47 стрілецького корпусу і 167 стрілецької дивізії і 127 гвардійської дивізії (107 стрілецький корпус), та вже 20 вересня в село вдерлася Червона армія і почалася насильна мобілізація.

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Риманівського деканату, до якої з жовтня 1833 р. належала також церква у Вернеївці. Метричні книги велися з 1776 р.

Після виселення українського населення 1944–1946 років та депортації[1] в рамках операції «Вісли» у 1947 р. село спорожніло.

Пам'яткиРедагувати

Фундаменти церкви, руїни дзвіниці і каплички, кілька надгробків на давньому цвинтарі, здичавілі сади, рештки пивниць і криниць.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поляни Суровичні