Вікіпедія

Покровський Володимир Валерійович

Володимир Валерійович Покровський (рос. Владимир Валерьевич Покровский, 18 листопада 1948, Одеса) — радянський та російський письменник-фантаст та журналіст.

Володимир Валерійович Покровський
рос. Владимир Валерьевич Покровский
Ім'я при народженніВолодимир Валерійович Покровський
Народився18 листопада 1948(1948-11-18) (75 років)
Одеса
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьпрозаїк
Alma materМосковський авіаційний інститут
Мова творівросійська
Роки активності1976–
Напрямокпроза
Жанрфантастичний роман, повість, оповідання
Magnum opus«Куафери» (цикл творів)
Премії«Мандрівник» (1998), «Сигма-Ф» (2005), «Філігрань» (2013)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Покровський.

Біографія

ред.

Володимир Покровський народився в Одесі, пізніше сім'я майбутнього письменника перебралась до Москви. У Москві Володимир Покровський закінчив школу, пізніше навчався у Московському авіаційному інституті. Після закінчення інституту деякий час Покровський працював інженером у Інституті атомної енергії імені Курчатова. З 1983 року Володимир Покровський працює науковим журналістом у виданнях «Наука в СССР», «НТР», «Радикал», друкувався також у газетах «Куранты», «Общая газета», «Курьер высшего образования РАН». з 1982 року Володимир Покровський брав участь у всесоюзних семінарах молодих письменників-фантастів, які відбувалися в Малєєвці та Дубултах.

Літературна творчість

ред.

Літературну творчість Володимир Покровський розпочав ще в 1976 році із публікації в журналі «Сельская молодежь» реалістичного оповідання «Прорахунок». У 1979 році Покровський дебютував у фантастичному жанрі оповіданням «Що таке „не щастить“?». Після цього Володими Покровський періодично публікував свої фантастичні твори в журналах «Химия и жизнь[ru]», «Земля и вселенная», «Знание—Сила», «Металлург». Уже його ранні фантастичні твори привернули увагу відомих письменників-фантастів. Ще в 1982 році під час семінару молодих письменників-фантастів у Малєєвці його роман «Танці чоловіків» помітили та відзначили оригінальність сюжету керівники семінару, відомі радянські письменники-фантасти Євгеній Войскунський та Дмитро Біленкін.[1] Цей роман проте був опублікований лише в 1989 році, ймовірно з ідеологічних міркувань, в журналі «Химия и жизнь». Оскільки на фоні фантастичного сюжету — поява у результаті медичних експериментів на людях невідомої украй заразної хвороби, яка призводить до різкого посилення творчих властивостей людини та появи у хворих паранормальних властивостей, оскільки лікування цієї хвороби не розроблене, то хворих вирішено знищувати, чим займаються спеціальні воєнізовані підрозділи, то в цьому в сюжеті роману може простежуватися аналогія з дисидентством у СРСР або з періодом культу особи Сталіна, коли проводились кампанії з ліквідації або ув'язнення інакодумців. Євгеній Войскунський висловлює також думку, що цим романом Покровський передбачив епідемію страшної хвороби в майбутньому, та висловлював думку, що це може бути СНІД.[2] Серед ранніх творів Покровського помітною є також повість «Час темного полювання», у якій описуються наслідки для невеликої групи людей безконтрольної колонізації маловивчених планет у майбутньому. Володимир Покровський пише переважно в жанрі соціальної фантастики, у його творах часто ставляться важкі запитання на соціальні теми, часто із домішкою іронії та сарказму. Найвідомішим із творів письменника вважається цикл «Куафери», де часто з іронією описуються пригоди екологів-практиків у майбутньому, які займаються тераформуванням інших планет, що призводить часто до знищення більшості видів живої природи на цих планетах. Серед інших помітних творів автора цикл іронічної фантастики «Гітіки», а також іронічний детектив «Тисяча важких». Незважаючи на це, що Володимир Покровський є досить відомим у Росії письменником, у його доробку в пострадянській Росії лише три авторські збірки творів, які вийшли друком зовсім невеликими тиражами (деякі лише близько 100 екземплярів).[3]

Нагороди та премії

ред.

Володимир Покровський є лауреатом премії «Мандрівник» у 1998 році, а також премій «Сигма-Ф» у 2005 році та «Філігрань» у 2013 році.

Переклади

ред.

Твори Володимира Покровського перекладені англійською, болгарською, угорською, грузинською, китайською, корейською, монгольською, німецькою, польською, сербохорватською, словацькою, французькою, чеською, японською мовами.

Бібліографія

ред.

Романи

ред.
  • 1989 — Танцы мужчин
  • 1997 — Дожди на Ямайке
  • 2009 — Пути-Пучи
  • 2013 — Персональный детектив

Повісті

ред.
  • 1983 — Время тёмной охоты
  • 1989 — Парикмахерские ребята
  • 1992 — Метаморфоза
  • 1992 — Тысяча тяжких
  • 1996 — Георгес или одевятнадцативековивание
  • 2001 — Планета, где всё можно
  • 2015 — Вторая жизнь Генри Моргана
  • 2015 — Чёртова дочка

Оповідання

ред.
  • 1976 — Просчет
  • 1977 — Что такое «не везёт»?
  • 1983 — Покоритель чёрных дыр
  • 1984 — Самая последняя в мире война
  • 1985 — Шарлатан
  • 1988 — Отец
  • 1990 — Роща на вершине холма
  • 1991 — Квазиклассический треугольник
  • 1997 — Люди сна
  • 1999 — Допинг-контроль
  • 2000 — Им меня не поймать!
  • 2000 — Индекс 97
  • 2000 — Конь и дельфин
  • 2000 — Про Вакса!
  • 2000 — Проханов
  • 2001 — Скажите «Раз»!
  • 2004 — Жизнь сурка, или Привет от Рогатого
  • 2006 — Пират Карибского моря
  • 2006 — Цветы на голове
  • 2007 — Скрипач
  • 2007 — Соспираль
  • 2008 — Враг человечества
  • 2008 — Гений Чёрной Сети
  • 2008 — Игры с дьяволом
  • 2008 — Козлянка
  • 2008 — Лохнесс на Конке
  • 2008 — Музыкальный тротуар
  • 2008 — Перед взрывом
  • 2008 — Самая страшная военная тайна Рязоборонтеха
  • 2008 — Финский писатель Ярно Ахтисуукка
  • 2008 — Хор Трубецкого
  • 2008 — Человек-саламандра
  • 2009 — Бессмертные
  • 2009 — Дьяволы не так уж и безобидны
  • 2012 — Геном старика
  • 2012 — Петропавловский монастырь и его призраки
  • 2012 — Портрет убийцы
  • 2014 — Возрастные войны

Цикли творів

ред.
  • Гитики (2006—2007)
  • Игры с дьяволом (2008—2009)
  • Куаферы (1989—1997)

Збірки

ред.
  • 1998 — Планета отложенной смерти
  • 2001 — Георгес или одевятнадцативековивание
  • 2009 — Пути-Пучи

Примітки

ред.
  1. ↑ Сборник научной фантастики. Выпуск 35. — Москва : Знание, 1991. — С. 3. (рос.)
  2. ↑ Сборник научной фантастики. Выпуск 35. — Москва : Знание, 1991. — С. 4. (рос.)
  3. ↑ План Пути-Пучи — не наша победа. Новый роман Владимира Покровского [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Покровський_Володимир_Валерійович&oldid=42238779