Познанський Самуїл Авраамович
Самуїл Познанський (пол. Samuel Abraham Poznański їд. שמואל אבֿרהם פּאָזנאַנ'סקי, שמואל אבֿרהם פּאָז; 6 жовтня 1864, Любранець, Російська імперія - 5 грудня 1921, Варшава, Польща) — рабин реформістського юдаїзму, головний рабин і скарбник варшавської Великої синагоги, доктор філософії, сходознавець, експерт з історії караїмів, середньовічної історії європейських євреїв, експерт з єврейських календарів.
| Познанський Самуїл Авраамович | |
|---|---|
| івр. שמואל אבֿרהם פּאָזנאַנ'סקי пол. Samuel Abraham Poznański | |
 | |
| Народився |
6 жовтня 1864 Любранець, Ґміна Любранець, Влоцлавський повіт, Російська імперія |
| Помер |
5 грудня 1921 (57 років) Варшава, Польська Республіка |
| Поховання | Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | рабин, історик, бібліограф, філософ, орієнталіст, сіоніст, журналіст |
| Галузь | Караїми[1], Критика Біблії[1] і історія єврейського народу[1] |
| Alma mater | Вища школа іудаїстикиd |
| Знання мов | іврит |
| Посада | член міської ради |
| Конфесія | юдаїзм |
Біографія ред.
Самуїл Познанський народився 6 жовтня 1864 в місті Любранець в традиційній єврейській родині. З 1882 році навчався в Варшаві в реальному училищі, яким керував Самуїл Дікштейн. Після закінчення реального училища навчався в Варшавському університеті. З 1890 по 1896 рік Самуїл Познанський вивчав юдаїстіку, орієнталістику та філософію в університетах Берліна і Гейдельберга, де здобув науковий ступінь доктора філософії.
У 1896 році став рабином. Закінчивши навчання в німецьких університетах, Самуїл Познанський повернувся до Польщі, де після смерті головного рабина варшавської Великої синагоги Ісаака Цілкова був призначений на його місце. Був рабином Великої синагоги до самої смерті. З 1904 року був бібліотекарем в Центральній юдейській бібліотеці і став ініціатором будівництва окремої будівлі для бібліотеки. У 1897 році Самуїл Познанський взяв участь в I Всесвітньому Сіонському конгресі в Базелі.
У роки I Світової війни Самуїл Познанський брав участь в роботі благодійних товариств допомоги постраждалим євреям. 16 квітня 1917 року сказав урочисту прощальну промову під час похорону Людвіка Заменгофа. У 1918 році Самуїл Познанський став членом Варшавського міської ради. У 1920 році разом з Меїром Балабаном заснував раввіністиччну школу «Тахкемоні».
У 1921 році керівниками Великої синагоги була зроблена спроба зміщення Самуїла Познанського з посади варшавського рабина. Проти Самуїла Познанського виступили гурські хасиди, якими керував цадик Авраам Мордехай Альтер.
Самуїл Познанський помер 5 грудня 1921 року й був похований на варшавському єврейському кладовищі (квартал 9, ряд 10). Пам'ятник на могилі Самуїла Познанського був створений єврейським архітектором Генриком Штіфельманом.
Творчість ред.
Самуель Познанський є автором численних статей з юдаїстіки, орієнталістики. Брав участь в написанні статей в енциклопедіях «The Jewish Encyclopedia» (1901-1906 рр.) І «Еврейская энциклопедия» (1906-1913 рр. ).
Література ред.
- Познанский, Самуил // Энциклопедический словарь — СПб.: Брокгауз — Ефрон, 1906. — Т. доп. II. — С. 430.
- Маркон И. Ю. Познанский, Самуил // Еврейская энциклопедия — СПб.: 1912. — Т. 12. — С. 654—655.
- Alina Cała, Hanna Węgrzynek, Gabriela Zalewska: Historia i kultura Żydów polskich. Słownik. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, 2000. ISBN 83-02-07813-1.
- Henryk Kroszczor: Cmentarz Żydowski w Warszawie. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1983, s. 21. ISBN 83-01-04304-0.