Повіти Естонії
Повіти (ест. maakonnad) — адміністративна територіальна одиниця Естонії. Територія Естонії складається з 15 повітів, 13 з яких знаходиться материку, а два повіти, що залишилися — Гіюма і Сааремаа знаходяться на однойменних островах. Місцеве самоврядування кожного повіту очолюється губернатором, який представляє національний уряд на регіональному рівні. Губернатори призначаються національним урядом строком на п'ять років.[1]
Кожен повіт далі ділиться на міські та сільські муніципалітети, а також на волості.
Число і назви повітів не були порушені, але їхні кордони були змінені в результаті адміністративної реформи на муніципальних виборах, які пройшли 15 жовтня 2017 року, в результаті чого число муніципалітетів входять в повіти скоротилося з 213 до 79.[2]
Список сучасних повітів
ред.Загальна площа Естонії 45 226 км², а чисельність населення на 2020 рік 1 328 360 осіб[3][4]
Герб | Регіон | Площа (км²) |
Населення | Густота населення (осіб/км²) |
Адм. центр | Докладніше |
---|---|---|---|---|---|---|
Гар'юмаа | 4333 | 611 783 | 140.9 | Таллінн | докладніше | |
Гіюмаа | 1023 | 9550 | 9.3 | Кярдла | докладніше | |
Іда-Вірумаа | 2972 | 136 240 | 46 | Йихві | докладніше | |
Йигевамаа | 2,545 | 28 734 | 11.29 | Йиґева | докладніше | |
Ярвамаа | 2460 | 30 841 | 13 | Пайде | докладніше | |
Ляенемаа | 2383 | 24 948 | 10.3 | Хаапсалу | докладніше | |
Ляене-Вірумаа | 3628 | 59 791 | 16 | Раквере | докладніше | |
Пилвамаа | 2165 | 28 507 | 13 | Пилва | докладніше | |
Пярнумаа | 4807 | 84 462 | 18 | Пярну | докладніше | |
Рапламаа | 2980 | 34 614 | 12.4 | Рапла | докладніше | |
Сааремаа | 2922 | 34 041 | 12 | Курессааре | докладніше | |
Тартумаа | 2993 | 150 167 | 50 | Тарту | докладніше | |
Валгамаа | 2044 | 30 931 | 14.7 | Валга | докладніше | |
Вільяндімаа | 3422 | 48 101 | 14 | Вільянді | докладніше | |
Вирумаа | 2305 | 34 185 | 15 | Виру | докладніше |
Історія
ред.Повіти та воєводства на початку 17 століття
ред.Шведські володіння:
- Алутагуза
- Гар'юма
- Ярваама
- Ляене
- Вірумаа
Польські володіння:
- Парнавське воєводство
- Тартуське воєводство
Данські володіння:
- Сааремаа
Губернії (повіти) після адміністративної реформи 1780-х до 1910-х років
ред.- Гар'юма
- Ярваама
- Ляене
- Вірумаа
- Пярнумаа
- Тартумаа
- Вільяндімаа
- Вирумаа
- Сааремаа
Повіти 1918—1940
ред.- Гар'юма
- Ярваама
- Ляене
- Пярнуума
- Петсерімаа
- Саарема
- Тартумаа
- Валгамаа
- Вільяндімаа
- Вірумаа
- Вирумаа
Територіальний поділ 1940—1991
ред.З моменту окупації Естонії Радянським союзом і до 1945 року в республіці зберігався колишній адміністративний поділ на повіти, муніципалітети і волості, що зберігся ще з 1918 року.[5]
У вересні 1950 року розподіл на колишню систему адміністративно-територіального поділу було скасовано. Замість повітів, муніципалітетів і волостей було утворено 39 районів.[6]
У 1952 році було прийнято рішення про утворення на території Естонії областей. Спочатку були створені дві області — Талліннська і Тартуська, а потім, з частин раніше утворених областей була створена третя — Пярнуська. В результаті Пярнуська область складалася з 14 південно-західних районів, Тартуська — з 13 східних, а Талліннська — з 12 північних. Проіснувал такий поділ до весни 1953 року.[7]
З 1955 по 1965 рік йшов практично безперервний процес коригування територіального поділу регіону. На кінець 1961 року на території Естонії існувало вже 6 міст республіканського підпорядкування і 21 район.[8]
До 1965 року остаточно сформувалося адміністративний поділ Естонії на 15 районів. Такий поділ зберігався і в сучасній Естонії до 2017 року, за винятком того, що райони стали зватися повітами, і деякі назви районів були перейменовані.
Примітки
ред.- ↑ Local Governments | Ministry of Finance of the Republic of Estonia. www.rahandusministeerium.ee.
- ↑ Administrative reform 2017 in Estonia . kaitseministeerium.ee.
- ↑ Population at beginning of year - Statistics Estonia. www.stat.ee. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 18 травня 2020.
- ↑ United Nations statistics.
- ↑ Eesti NSV Teataja ; 30 1945-09-08. Art. 463. Pärnu maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta. www.digar.ee.
- ↑ Eesti NSV Teataja; Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. www.digar.ee.
- ↑ Eesti NSV Teataja; Art. 18. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. www.digar.ee.
- ↑ Eesti NSV Teataja; Art. 19. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. www.digar.ee.