Валгамаа
Валгамаа (ест. Valgamaa або Valga maakond) — повіт в Естонії, розташований в південній частині країни. Адміністративний центр — місто Валга, розташоване на естонсько-латвійському кордоні, утворюючи з латвійським містом Валка по суті єдине місто, розділене кордоном. Повіт складається з двох міст (Валга і Тирва) та 11 волостей.
Валгамаа Valgamaa | |
---|---|
Повіт Естонії | |
Прапор Валгамаа | Герб Валгамаа |
Столиця | Валга |
Старійшина | Георг Трашанов |
Найбільше місто | Валга |
Територія | 2 044 км² |
Населення • Всього (2006) • Густота |
34 661 17 осіб/км² |
ISO 3166 | EE-82 |
Географія
ред.За рельєфом район поділяється на три піднесені частини (на заході височина Сакала, на північному сході — Отепяе, на півдні — Карула) та дві низинні (у центрі низовини Валгаська та річки Вяйке Емайигі, на півдні — Харгласька). На піднесеннях переважає горбисто-моренний ландшафт, на їх околицях і в низинах розповсюджені вкриті лісом зандри і хвилясто-моренний ландшафт. У межах району знаходиться річка Вяйке Емайигі, частини річок Педелі, Ихне, Мустйиги, а також 21 км річки Гауї на південному кордоні. Найвища точка повіту — пагорб Куутсе (217 м) на височині Отепяе[1].
На території повіту розташовано понад 200 озер. У повіті розташовується частина Каруласького національного парку.
Населення
ред.Для повіту, як і в цілому для Естонії, характерний природний спад населення. На 1 січня 2006 року в ньому мешкали 34 867 осіб, з яких 46,5 % чоловіки та 53,5 % жінки. Загальний коефіцієнт народжуваності в повіті склав у 2006 році 9,1 ‰, смертності 15,1 ‰, а коефіцієнт природного спаду відповідно — 6,0 ‰. У повіті переважає естонське населення, але є також і російськомовна меншина. Естонці становлять 82,7 % населення, росіяни 12,5 %, українці 1,5 %, фіни, та інші 3,3 % (білоруси, німці, татари, вірмени та інші) 16,6 % знаходяться у віці 0—14 років, працездатне населення 64,6 %, старше 65 років 18,8 %. Густота населення в повіті становить 17 чол./км².
Адміністративно-територіальний поділ
ред.З 2017 року до складу повіту входять 3 волості: Валґа, Отепяе, Тирва. До адміністративної реформи 2017 року повіт поділявся на 13 муніципалітетів: 2 міські та 11 волостей.
- Міські муніципалітети
- Валга (ест. Valga)
- Тирва (ест. Tõrva)
- Волості
- Иру (ест. Õru vald)
- Карула (ест. Karula vald)
- Отепя (ест. Otepää vald); разом із містом Отепя (ест. Otepää)
- Палупера (ест. Palupera vald)
- Пука (ест. Puka vald)
- Пидрала (ест. Põdrala vald)
- Сангасте (ест. Sangaste vald)
- Тахева (ест. Taheva vald)
- Тиллісте (ест. Tõlliste vald)
- Хельме (ест. Helme vald)
- Хуммулі (ест. Hummuli vald)
Туризм
ред.У повіті розвинена туристична індустрія, особливо зимові види спорту. Так у місті Отепяе працюють лижні трампліни на Аптечній горі та Техвандиський. Взимку у містечку відкрито три гірськолижні центри, центр мотосаней та гора для катання на сноубордах. Тирва — місце проведення шкільних екскурсій та таборів відпочинку для дітей. Тут багато культурно-історичних та природних пам'яток[2].
Пам'ятки
ред.- природи
- ландшафтний заказник Отепяе (разом з озером П'юхаярв та пагорбами Вяйке-Мунамягі і Тедремягі) займає територію 232 км² у північно-східній частині повіту[1][2];
- ботанічний заказник Койваський лісолуг і Національний парк Карула (західна частина);
- археології
- городища Вооремяги у селі Пікасілла, Ківіваре поблизу селища Пука, Отепяе, Куйгатсі, Сангасте і Тантсумягі у місті Тирві;
- жертовний камінь Ор'яківі у Гелме.
- історії
- місце народження поета Фрідріха Кульбарса в Унікюла;
- батьківщина академіка Олександра Міддендорфа і сімейне кладовище у Гелленурме;
- поле битви часів Північної війни в Гуммулі;
- місця повстання 1841 року в Пюгаярве;
- братські кладовища жертв нацизму у Прийметса і радянських воїнів, що загинули під час німецько-радянської війни, у Ійґасте, Пікасілла і Отепяе;
- місця боїв німецько-радянської війни поблизу Санґасте біля річки Вяйке Емайигі.
- архітектури
- розвалини Отепяеського (XIII століття) та Гелмеського (XIV—XV століття) замків;
- будинки маєтків поміщиків у селах Рійдая і Гелме (обидва XVIII століття);
- головні будинки і парки маєтків Сангасте у Лоссікюлі (XIX століття) і Тааґепері (1907—1912);
- Яановська церква (1787—1816) і ратуша (1865) у Валзі;
- мавзолей Михайла Барклая-де-Толлі у Йиґевесте (1823);
- розвалини Каруласької церкви (XV століття) у Люллемяе і Гелмеської церкви і капели (XIV століття) у селі Кірікукюла.
розвалини Отепяеського замку.
|
розвалини Гелмського замку.
|
будинок у Лоссікюлі
|
будинок у Тааґепері
|
Яановська церква
|
Валзька ратуша
|
мавзолей Михайла
Барклая-де-Толлі |
Музеї
ред.- Валгазький краєзнавчий музей;
- Гелмеський краєзнавчий музей у селі Кірікукюла;
- Краєзнавчий музей у Отепяеській середній школі.
Примітки
ред.- ↑ а б Валгаский район // Советская Эстония. Энциклопедический справочник. / Гл. ред. Г. Наан. Таллин. «Валгус». 1979. С. 372 (рос.)
- ↑ а б Достопримечательности Эстонии. Валгаский уезд / travel.aviastar. (рос.)
Джерела
ред.- Офіційний сайт Валгамаа [Архівовано 5 лютого 2007 у Wayback Machine.]