Вікіпедія

Побєдне (Джанкойський район)

населений пункт в Україні

Побє́дне (від рос. Победа — перемога; до 1945 року — Тарханлар, крим. Tarhanlar) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Розташоване в центрі району.

село Побєдне
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Побєдненська сільська рада
Облікова картка Побєдне 
Основні дані
Населення 3 554
Поштовий індекс 96167
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°42′02″ пн. ш. 34°27′06″ сх. д. / 45.70056° пн. ш. 34.45167° сх. д. / 45.70056; 34.45167Координати: 45°42′02″ пн. ш. 34°27′06″ сх. д. / 45.70056° пн. ш. 34.45167° сх. д. / 45.70056; 34.45167
Місцева влада
Адреса ради 96167, АРК, Джанкойський район, с. Побєдне, вул. Леніна, 46
Карта
Побєдне. Карта розташування: Україна
Побєдне
Побєдне
Побєдне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Побєдне
Побєдне
Мапа
Мапа

CMNS: Побєдне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Побєдне.

Географія ред.

Побєдне — велике село в центральній частині району, у степовому Криму, у нижній течії річки Побєдна, за 2 кілометри на схід від міста Джанкоя, там же найближча залізнична станція, висота над рівнем моря — 7 м[1].

Сусідні села Тарасівка і Болотне розташовані менше кілометра на південь і за 1,5 км на північ відповідно.

Історія ред.

Татарський період ред.

Перша документальна згадка село зустрічається у Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тарханлар входив до Орта Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства[2]. Після завоювання Кримського ханства Російською імперією 8 лютого 1784, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області[3]. Після реформ Павла І, з 1792 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії[4]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Тарханлар був включений до складу Кокчора-Кіятської волості Перекопського повіту[5].

За Відомостями про всі селища, які входять до Перекопського повіту… (рос. Ведомости о всех селениях, у Перекопском уезде состоящих…) від 21 жовтня 1805 року в селі Тарханлар значилося 10 дворів і 86 кримських татар[6]. На військово-топографічної карті 1817 село Тарканлар позначене вже з 13 дворами[7]. Відтак, ймовірно, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини[8], село помітно спорожніло і на карті 1842 року Тарханлар позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[9], а згодом у доступних джерелах другої половини XIX століття не зустрічається взагалі.

Німецьке поселення ред.

Поселення відродилося з початком поселення німців-євангелістів (німецька назва Гоффнунгсфельд), вихідцями з бердянських колоній, на придбаних у власність 1654 десятинах землі, у 1884 році в Ак-Шейхській волості[10]. Згідно з «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Тарханлар, що входило в Тарханларську сільську громаду, було 95 жителів і 16 домогосподарств[11]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Тарханлару значилося 130 жителів і 29 дворів[12], у 1904–152, в 1911–215[10]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 р. в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Тарханлар з населенням 196 мешканців[13][10].

Міжвоєнний період ред.

У січні 1918 року тут встановлено Радянську владу[14].

За Радянської влади, у результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система[15] і, згідно зі Списком населеннх пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926, Тарханлар, з населенням 190 осіб, з яких було 167 німців[10], входило до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району[16]. До 1940 року Німецько-Джанкойська рада був скасована, і, ймовірно, тоді ж Тарханлар став центром сільради[17].

Німецько-радянська війна ред.

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[18].

81 житель села брали участь у німецько-радянській війні, з них 15 людей загинули.

Повоєнний період ред.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Тарханлар було перейменовано в Побєдне, Тарханларську сільраду — в Побєдненську[19]. У 1954 році раду розукрупнили, перенісши центр в Димовку[20]. З 1954 року село Побєдне у складі УРСР.

У період з 1954 по 1968 роки до Побєдного приєднали Димовку[21], а в 1974 році сільрада була створена знову[22].

В селі Побєдне знаходилася центральна садиба радгоспу «Джанкойський» № 3, за яким було закріплено 5275 га землі, у тому числі 2772 га орної. Господарство спеціалізувалося на овочівництві, також виробляло м'ясо, молоко. Працював консервний завод продуктивністю 3 млн умовних банок на рік (1974), працював холодильник ємністю 1200 тонн[14].

За трудові успіхи нагороджені орденами і медалями 145 осіб, з них Ф. В. Мосейко — орденом Жовтневої Революції[14].

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[23]:

Мова Відсоток
російська 64,38%
українська 19,58%
кримськотатарська 14,6%
інші/не визначилися 1,44%

Соціальна сфера ред.

В селі є восьмирічна школа. У 1974 році в школі було 26 вчителів та 616 учнів, два клуби на 550 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 25 тис. примірників, дільнична лікарня на 35 ліжок, вузол зв'язку[14].

Вулиці ред.

Вулиці села Побєдне[24]:

  • вул. Айвазовського,
  • вул. Амет хана Султана,
  • вул. Гріна О.,
  • вул. Житомирська,
  • вул. Інтернаціональна,
  • вул. Котвицького,
  • вул. Леніна,
  • вул. Меліораторів,
  • вул. Молодіжна,
  • вул. Новоселів,
  • вул. Піонерська,
  • вул. Побєди;
  • вул. Полтавська,
  • вул. Степова,
  • вул. Таврійська,
  • вул. Танкістів,
  • вул. Феодосійська,
  • пров. Житомирський,
  • пров. Первомайський
  • вул. Виноградна,
  • вул. Гагаріна,
  • вул. Зарічна,
  • вул. Кірова,
  • вул. Кутузова,
  • вул. Маркса К.,
  • вул. Матросова,
  • вул. Нахімова,
  • вул. Октябрська,
  • вул. Пирогова,
  • вул. Садова,
  • вул. Свердлова,
  • вул. Фрунзе,
  • вул. Шевченка,
  • вул. Ювілейна,
  • вул. 8-го Марта,
  • пров. Маркса К.

Пам'ятки ред.

На околиці села встановлено пам'ятник розстріляним радянським військовополоненим[14].

Відомі люди ред.

В селі народились:

Примітки ред.

  1. ↑ Погода у селі Побєдне. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
  2. ↑ Камеральний Опис Криму л. А. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 8 червня 2012.
  3. ↑ Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 8 червня 2012.
  4. ↑ Крым 1783–1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
  5. ↑ Крым 1783–1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
  6. ↑ ИТУАК, т. 26, стр.107. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 8 червня 2012.
  7. ↑ Карта Мухина 1817 года. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
  8. ↑ Ляшенко В. И. К вопросу о переселении крымских мусульман в Турцию в конце XVIII — первой половине XIX веков
  9. ↑ «Топографическая карта полуострова Крым, л. IV,.Съёмка полковн. Бетева и подолк. Оберга. 1842 г.». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
  10. ↑ а б в г Немцы России. Энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 8 червня 2012.
  11. ↑ 1892. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год, стр. 58. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 8 червня 2012.
  12. ↑ Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. стр. 102. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
  13. ↑ Крым 1783–1998 гг., стр. 232. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
  14. ↑ а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — стор. 258
  15. ↑ Прохоров В. В. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период НЭПа. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
  16. ↑ Крым 1783–1998 гг., стр.320. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.
  17. ↑ РСФСР — 1940 г. стр. 388. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 8 червня 2012.
  18. ↑ Етнографія народів Криму. Німецькі колонії в Криму. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 8 червня 2012.
  19. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 г. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 8 червня 2012.
  20. ↑ Победное на сайте Ворота Крыма. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 8 червня 2012.
  21. ↑ Крымская обл. — 1968 г. стр.118. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
  22. ↑ Побєдненська сільрада[недоступне посилання з квітня 2019]
  23. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  24. ↑ ЦВК: Виборчий округ № 3. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Побєдне_(Джанкойський_район)&oldid=40676993