Плевако Петро Антонович
Плевако Петро Антонович (1888, Дворічна, Харківська губернія — 4 лютого 1986, Париж, Франція) — громадський, політичний і церковний діяч, член Української Центральної Ради.
| Плевако Петро Антонович | |
|---|---|
| Народився |
1888 Дворічна, Харківська губернія |
| Помер |
4 лютого 1986 Париж, Франція |
| Діяльність | громадський діяч, політик |
| Alma mater | Харківський університет[d] |
| Заклад | Рада Народних Міністрів УНР |
| Членство | Українська Центральна Рада |
| Партія | Українська партія соціалістів-революціонерів |
| Брати, сестри | • Плевако Микола Антонович і Плевако Олександр Антонович |
Зміст
БіографіяРедагувати
Навчався у Харківській другій чоловій гімназії (з 1917 — перша українська чоловіча гімназія імені Бориса Грінченка). Закінчив Харківський університет. Працював в канцелярії адвоката Миколи Міхновського.
Під час Української революції 1917—1921 рр. обраний членом Української Центральної Ради від української громади Москви. Член ЦК Української партії соціалістів-революціонерів.
Кандидат у члени Всеросійських Установчих Зборів від УПСР.
Працював директором департаменту Міністерства шляхів УНР та заступником голови Українського комітету залізничників.
Після революції опинився на еміграції — спочатку — у Відні, потім у Парижі, де організовує власну туристичну фірму.
У Парижі розгортає активну громадську діяльність. Організував збір коштів для придбання приміщення для Української православної церкви у Парижі, очолював Братство Св. Симона у Парижі. Заснував Фундацію Петра та Марії Плеваків.
З 1953 р. — постійний член Митрополітальної Ради УАПЦ, учасник усіх Соборів УАПЦ, голова Організаційної комісії для підготовки надзвичайного Собору УАПЦ 1973 року.
Профінансував видання творів свого молодшого брата Миколи Плевака — видатного історика й дослідника української літератури, а також збірку сатиричних есеїв Р. Рахманного «Червоний сміх над Києвом». Він також брат відомого економіста й дитячого письменника Олександра Плевако. Підтримував також європейський відділ Наукового товариства імені Шевченка
РодинаРедагувати
Дружина — Марія Абрамова (Плевако)
ТвориРедагувати
Плевако П. З минулого нашої родини (спогад) / П. Плевако // Плевако М. А. Статті, розвідки й біобібліографічні матеріали. — Нью-Йорк; Париж, 1961.
Автор спогадів «Сім днів у Харкові весною 1917 року».
ДжерелаРедагувати
- Робітнича газета (орган УСДРП). — 1917. — № 178. — 1 листопада.
- Свобода. — 1980. — № 28, 83.
- Сучасність, № 1, 1989, стор. 75 — 86