Вікіпедія

Крилата бомба

авіабомба, зазвичай керована, оснащена крилом для збільшення віддалі польоту
(Перенаправлено з Планерна бомба)

Крила́та бо́мба (англ. glide bomb; також планеру́юча бомба, пла́не́рна бомба)[a] — авіабомба, що планерує під час свого польоту. Порівняно зі звичайними бомбами, планерна завдяки підіймальній силі крил може долати значно більші відстані, тим самим роблячи їх застосування безпечнішим для літака-носія. Наприклад, комплект JDAM-ER, що перетворює бомбу на крилату, збільшує дальність запуску втричі, до 80 км, порівняно з базовим комплектом JDAM[12].

Крилата бомба
GBU-39, американська планерна бомба
GBU-39, американська планерна бомба
ЕпохаДруга світова — дотепер
Належить докерована авіаційна бомба
Крилата бомба у Вікісховищі

Часто крилаті бомби можуть мати ракетні прискорювачі для збільшення дальності польоту, однак від крилатих ракет їх відрізняє відсутність сталої тяги двигуна протягом польоту.

Як історичні, так і сучасні крилаті бомби переважно є керованими бомбами, часто високоточними.

Історія

ред.

Третій Райх

ред.
 
Одна з перших планерних бомб, німецька Henschel Hs 293

Під час війни в Іспанії Люфтваффе зіштовхнулось із труднощами при враженні рухомих кораблів[13]. Після цього, з 1938 року, німецький інженер Макс Крамер[en] проводив досліди із встановлення радіокерування на некеровані авіабомби. Зрештою це призвело до створення першої керованої авіабомби Fritz X (попри те, що її називають крилатою бомбою, вона такою не була — бо не мала підіймальних поверхонь і летіла балістичною траєкторією[14]) та крилатої бомби / протикорабельної ракети[b] Henschel Hs 293[15][16][17][14].

США

ред.

Під час візиту до Великої Британії в 1941, американський генерал Генрі Ернолд помітив, що навіть у щільно забудованих містах багато бомб не влучають в будівлі. Він припустив, що планеруюча бомба не зможе пролетіти повз вертикальну споруду та ініціював створення таких бомб. Першою такою стала GB-1[en], що була вперше застосована 1944 року при бомбардуванні Кельна. Ця бомба мала боєголовку вагою 910 кг, скидалась із висоти 4500 м та мала дальність близько 32 км. При цьому відхилення складало до 1000—1500 м по дальності та 200—300 м по азимуту. Вона летіла на автопілоті, заснованому на гіроскопі, але також проводились досліди із різними системами наведення: контрастна[en], теплова, напівактивна та активна радарна, радіокерування тощо, але вони не пішли до виробництва[18]. Всього таких бомб було створено та використано тисячі, а після війни їх зняли з озброєння[14][19].

 
Скидання AGM-154 JSOW З F-16C

Флот США розробляв власні протикорабельні керовані засоби ураження з 1941 року[20]. Першою успішною розробкою стала крилата бомба ASM-N-2 Bat[en]. Вона мала боєголовку вагою 450 кг, дальність польоту до 32 км та запускалась із висоти до 8 км. Bat була повністю автоматизованою системою з активним радіолокаційним наведенням, ставши першою у світі системою типу «вистрілив — забув». Перше застосування бомби відбулось у 1945 році, а знято її з озброєння було в 1953[21][22].

Під час В'єтнамської війни США активно використовували крилаті бомби AGM-62 Walleye[en] з телевізійним наведенням[en].

Конвертація в планерні

ред.

На початку 2000-х США розробили комплект JDAM-ER на базі JDAM, що перетворює некеровану авіабомбу в керовану планерну. Дальність при цьому збільшується втричі — до 80 км. Аналогічний пристрій МПК в той час було розроблено і в Росії.

Під час російсько-української війни (з 2022) JDAM-ER та МПК активно застосовуються Україною та Росією відповідно.

Перелік

ред.

Примітка:   — застосовується Силами оборони України.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Джерела:
    • планерна бомба[1]
    • планеруюча бомба[2][3]
    • крилата бомба[1][4][5][6]
    Також можна зустріти хибні написання «плануюча бомба»[7][8] (планування — створення планів[9]) та «баражуюча бомба»[10] (баражування — патрулювання, чергування в повітрі[11]).
  2. ↑ а б Хоча двигун і є головною відмінністю крилатої бомби від крилатої ракети, двигун Hs 293 працював лише 10 секунд після старту, після чого снаряд планерував до цілі.
  3. ↑ а б Рік представлення. Рік початку виробництва або прийняття на озброєння невідомий.
  1. ↑ а б США готують до передачі Україні далекобійні снаряди, – ЗМІ. novynarnia.com (укр.). 1 лютого 2023. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  2. ↑ Вже у дорозі: Росія отримає партію іранських бойових безпілотників Shahed-129, — ЗМІ. ФОКУС (укр.). 24 липня 2022. Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 13 травня 2023.
  3. ↑ Rafael продемонструє Греції свою продукцію. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 13 травня 2023.
  4. ↑ Експерти розповіли, як вражає «крилата» бомба GLSDB на 150 кілометрів. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  5. ↑ Росія почала масово використовувати крилаті авіабомби. Що це?. BBC News Україна (укр.). 30 березня 2023. Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  6. ↑ Стало відомо, як росіяни коригують удари крилатими бомбами з УМПК, і це теж може здивувати | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  7. ↑ Проблема з плануючими бомбами рашистів потребує вирішення, бо мова йде вже про десятки УМПК на день | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  8. ↑ Експерт пояснив, чи може Україна протиставити щось російським плануючим бомбам (відео) (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  9. ↑ плануючий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  10. ↑ Свобода, Радіо (5 березня 2023). У ЗСУ пояснили, в чому небезпека баражуючих авіабомб та чи можна їх знищити. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
  11. ↑ баражування // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  12. ↑ Majumdar2012-06-11T19:07:00+01:00, Dave. Boeing makes progress developing extended-range JDAM. Flight Global (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2023.
  13. ↑ Fitzsimons, Bernard, ed. "Fritz-X", in The Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons and Warfare (London: Phoebus, 1978), Volume 10, p. 1037.
  14. ↑ а б в Blackwelder, Donald (1992). The Long Road to Desert Storm and Beyond: The Development of Precision Guided Bombs (PDF). Air University School of Advanced Airpower Studies.
  15. ↑ GERMAN "FRITZ X" GUIDED BOMB. National Museum of the USAF. Архів оригіналу за 13 липня 2015.
  16. ↑ Christopher, John. The Race for Hitler's X-Planes (The Mill, Gloucestershire: History Press, 2013)
  17. ↑ Kopp, Carlo (26 березня 2011). The Dawn of the Smart Bomb. № APA-TR-2011-0302. с. 1—1. Архів оригіналу за 31 січня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
  18. ↑ Ordway, Frederick Ira; Ronald C. Wakeford (1960). International Missile and Spacecraft Guide. New York: McGraw-Hill. ASIN B000MAEGVC
  19. ↑ GB Series. www.designation-systems.net. Процитовано 18 травня 2023.
  20. ↑ SWOD Series. www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 18 травня 2023.
  21. ↑ Bureau of Standards ASM-N-2 Bat. www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
  22. ↑ Pedersen, Scott (2009). Family Tree & History of the ASM-N-2 BAT Glide Bomb. Bathead. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крилата_бомба&oldid=43496004