Пла́мен Па́влов — (болг. Пламен Павлов) (Народився — 12 липня 1958, в Болгарії) болгарський історик, поет, журналіст, телеведучий.

Пламен Павлов
болг. Пламен Павлов
Pavlov Plamen.JPG
Пламен Павлов під час конференції «Болгари в Північному Причорномор'ї», Україна, 2010
Народився 12 липня 1958(1958-07-12) (62 роки)
Пейчиново, обл. Русе, Болгария
Громадянство Болгарія Болгарія
Діяльність історик, викладач університету, письменник-документаліст, телеведучий, державний службовець
Alma mater Великотирновський університет імені Св. Кирилла та Св. Мефодія (1982)
Науковий ступінь докторський ступінь (1991)
Знання мов російська і болгарська[1]
Заклад Великотирновський університет імені Св. Кирилла та Св. Мефодія, State Agency for Bulgarians Abroadd і SKATd
Сторінка в Інтернеті literaturensviat.com/?p=20820

Викладає історію Візантії, балканських країн в період IV–XV ст. в університеті ім. Кирила та Мефодія — Велико-Тирново, професор, доктор історії. Бере участь в різних форумах болгарських організацій за кордоном (Україна, Молдова, Чехія, США, Румунія та ін .). Є сценаристом і консультантом кількох документальних фільмів, присвячених історії Болгарії і долі болгарської діаспори. Автор-ведучий передачі про історію і культуру «Година по Болгарії» на Національному телеканалі «Скат». Ініціатор і учасник різноманітних наукових, культурних і суспільних проектів: «Болгари в Північному Причорномор'ї», «Онглос», «Всесвітня Асоціація Болгарія» та ін. У 1998–2002 рр.. Пламен Павлов очолював Державне агентство болгар за кордоном.

БібліографіяРедагувати

Пламен Павлов є автором та співавтором понад 400 статей, книг, підручників, енциклопедій, публіцистики, поезії.

  • Кратка история на българския народ. София, 1993 (1996, 1999, 2000, 2004)
  • Княз Пресиан ІІ". Стара Загора, 1993.
  • Кой кой е в средновековна България. София, 1994 (1999, 2012)
  • Хронологична енциклопедия на света. В.Търново, 1995.
  • Българите и османското завоевание. В. Търново, 1995.
  • Призвани да просияят. В. Търново, 1999.
  • Залезът на Първото българско царство.
  • Светът след Иисус. В. Търново, 1999.
  • Бунтари и авантюристи в средновековна България[недоступне посилання з квітня 2019]
  • В мрака на предчувствията
  • Istoria Bulgariei'". Bucuresti, 2002.
  • Българи, италианци, Ватикана. София, 2002 (на болг. і італ. мові)
  • Българи и араби. София, 2004 (на болг. и араб.)
  • Съвременна българска енциклопедия. В.Търново, 2004 (2 CD)
  • История на българите. София, 2002.
  • Православни български манастири. В. Търново — Варна, 2003 (CD)
  • Светци и духовни водачи от Македония.
  • A bolgárok rövid története. Budapest, 2005.
  • Търновските царици. В. Търново, 2006.
  • Търновски светци и чудотворци.
  • България — люлка на европейската цивилизация. София, 2007 (на болг., англ., нем., фр., рус.)
  • Българската писменост — европейски феномен(на болг., англ., фр., рус.)
  • Българското Средновековие: познато и непознато
  • 100 неща, които трябва да знаем за историята на България, т. 1 — 2. София, 2008.
  • Ставропигиалният Рилски манастир. София, 2008.
  • Спартак — синът на Древна Тракия. София, 2009 (на болг. и англ.)
  • Златната Орда и българите
  • Българските царици. София, 2009.
  • Македония — земя българска. София, 2009.
  • България и българите (Кратка история). София, 2009 (на болг., англ., рус., нем., фр., итал., исп.)
  • Българи светци. София, 2010.
  • Забравени и неразбрани. София, 2010.
  • Историята — далечна и близка. В. Търново, 2010.
  • Българи и французи. София, 2010 (на болг.и фр.)
  • Черни мисли, бели магии (поезия)
  • История на България. София, 2011.
  • Византия и византийският свят. София, 2011.
  • Бележити българи, т. 1 — 10. София, 2012.
  • Българска национална история, т. 2. В. Търново, 2013; т. 3. В. Търново, 2015 (отв. ред. Пламен Павлов)
  • Векът на цар Самуил. София, 2014.
  • Левски – другото име на Свободата. София, 2017.
  • Асеневци / Asen Dynasty. София, 2018.
  • Забравеното Средновековие. София, 2019.
  • Династията на Крум. София, 2019 .
  • За официалния език на Република Северна Македония. София, Изд.на БАН, 2020 (в колектив). В интернет: http://www.bas.bg/wp-content/uploads/2020/05/Za-oficialnia-ezik-na-Republika-Severna-Makedonia-Online-Pdf.pdf ISBN 978-619-245-042-7
  • Момчил – родопският цар. Варна, 2020 (в колектив с Николай Овчаров) ISBN 978-619-190-171-5
  • Първите дами на средновековна България. София, 2020 ISBN 978-619-749-656-7

Джерела та посиланняРедагувати

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.