Пиховіце (Краків)
Пиховіце (пол. Pychowice)– обшар Кракова, що входить до дільниці VIII Дембніки. Розташований біля гирла потоку Пиховицького до річки Вісли, яка є його північною межею. Зі сходу межує з військовою частиною NIL, Скелями Твардовського (Skałki Twardowskiego) та колишнім кар'єром Закжувек (Zakrzówek), з півдня — з кампусом Ягеллонського університету та житловим масивом Ручай (Ruczaj) та луками, що входять до зони Natura 2000 Дембніцко-Тинецька лугова ділянка, а із заходу — з урочищем Гура Пиховицька .
| Пиховіце Краків | ||||
 Забудова при вул. Тинєцька, вид з заходу | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°01′57″ пн. ш. 19°53′00″ сх. д. / 50.03250000002777398° пн. ш. 19.8836110000277770382° сх. д.Координати: 50°01′57″ пн. ш. 19°53′00″ сх. д. / 50.03250000002777398° пн. ш. 19.8836110000277770382° сх. д. | ||||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
| Район | дільниця VIII Дембніки | |||
| Адмінодиниця | Дільниця VIII Дембники (Краків) | |||
| Карта | ||||
| ||||
 Пиховіце у Вікісховищі | ||||
Пиховіце знаходиться на Малопольській дорозі св. Якова.
Історія ред.
Перша згадка про село Пиховіце з'явилася в 1254 році[1] в описі села Дембники. У 1490 році село мало площу 6 орендованих ланів. У 1581 році в селі було 4 лани селян, 6 дворів із землею, 6 коморників без худоби та 4 коморники з худобою[2]. У цей період воно належало до престимоніальних маєтків Краківського кафедрального капітула Щижицького повіту Краківського воєводства[3].
У 1941 році, згідно з рішенням німецької окупаційної влади про розширення меж міста Кракова, Пиховіце увійшли до його складу. Після війни рішення залишили в силі.
У районі цього колишнього приміського села є кілька занедбаних тунелів, які називаються печерами (Каверна в Піховіце Перші, Каверна в Піховіце Другі та Каверна в Пиховіце Треті), які є залишками укріплень Краківської фортеці[4].
Пам'ятники ред.
На обшарі Пиховіце розташовані наступні перелічені об'єкти:
- до реєстру пам'яток:
- Садибно-парковий комплекс у Пиховіце на рубежі ХІХ-ХХ століть на вул. Тинєцька 106: садиба, господарська будівля, стовпи воріт, залишки периметрального муру, ландшафтний парк (№ А-702) [5] [6] ,
- Міський пункт збору оплат в Дембніках з 1919 року на вул. Tyniecka 46 (№ A-1323/M) [7] [6] ,
- до муніципального реєстру пам'яток: [6]
- односімейний будинок в саду з 4 чверті XIX століття на вул. Тинєцька 74а,
- односімейний будинок у саду з 1920-30 років на вул. Тинєцька 90,
- вілла в саду з 1918—1922 років на вул. Відлакова 9,
- промислова водонасосна станція для Krakowskie Zakłady Sodowe та Krakowskie Zakłady Armatur з 1921 року на вул. Тинєцька 48,
- цвинтарна каплиця на міському цвинтарі в Пиховіце з 1927 року на вул. Содова,
- початкова школа № 62 з 1934 р. на вул. Цвіклова 1.
Інфраструктура ред.
- Костел Пресвятого Серця Ісуса
- колишнє Командування спецназу
- Військова частина 4724
- Початкова школа № 62 ім. пор. Ф. Домбровського
- Футбольний клуб Пихов'янка.
- Футбольний клуб Пихотім
- Цвинтар Пиховіце
Примітки ред.
- ↑ Słownik historyczno-geograficzny województwa krakowskiego w średniowieczu. 2010.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IX. Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego. 1880-1914. с. 327.
- ↑ Województwo krakowskie w drugiej połowie XVI wieku ; Cz. 2, Komentarz, indeksy, Warszawa 2008, s. 101.
- ↑ Kawerna Pychowice. kaponiera.pl. 2014.
- ↑ а б Narodowy Instytut Dziedzictwa. zespół dworsko-parkowy (пол.). Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ а б в г Urząd Miasta Krakowa. Kraków – gminna ewidencja zabytków (wersja uaktualniona, październik 2021 r.) (пол.). 2021-10-01. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ а б Narodowy Instytut Dziedzictwa. rogatka miejska Na Dębnikach (пол.). Процитовано 5 грудня 2021.
Посилання ред.
- Пиховіце (Краків) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 327. (пол.)
- Pychowice.info. pychowice.info. — serwis informacyjny osiedla Pychowice