Печка-Баня
Печка-Баня (серб. Пећка Бања алб. Banja e Pejës) — селище в муніципалітеті Істок на заході Метохії. Фактично контролюється владою частково визнаної Республіки Косово. Є бальнеологічним курортом[2].
|
Координати 42°43′37″ пн. ш. 20°23′29″ сх. д. / 42.7269° пн. ш. 20.3914° сх. д.
|
Географія
ред.Розташування
ред.Селище Печка-Баня розташоване в Західній Метохії, у муніципалітеті Істок. Воно межує з громадою Вело на півночі, з громадою Добруш на південному сході і з муніципалітетом міста Печ на південному заході. Селище знаходиться приблизно в 80 км від Пріштіни і в 12 км від міста Печ. Неподалік протікають річки Білий Дрин і Піч-Бистриця. Печка-Баня розташована на висоті 520 м над рівнем моря[2].
Клімат
ред.Клімат селища Печка-Баня характеризується як помірно континентальний. Зими короткі і порівняно прохолодні з великою кількістю опадів, а літо спекотне, тривале і досить вологе[2].
Історія
ред.Місцевими термальними джерелами користувалися ще іллірійці. Про це свідчать виявлені тут археологічні артефакти. Крім того, були також виявлені лазні та водопровідні труби, побудовані іллірійцями. У головного джерела знаходяться природні кам'яні басейни, які використовувалися стародавніми іллірійцями.
Археологія
ред.Історія археологічних відкриттів в селищі Печка-Баня почалася в 1974 році, коли при будівництві готелю було знайдено кілька артефактів. Серед них — типовий шолом іллірійської армії. У тому ж році були зроблені нові археологічні розкопки, у результаті яких було знайдено два поховання знатної пари які сьогодні називають «королівською могилою». Могила прямокутна в плані, покрита камінням, ймовірно, добутими поблизу. Одне з поховань містило такі предмети як голки в формі «омега», кільця і ювелірні вироби з бронзи і срібла, що призвело до припущення, що це була могила жінки. Інша могила, яка належала чоловікові, містила зброю, пластини зі срібла і бронзи і перстень. Ці археологічні знахідки належать до пізньої залізної доби, періоду між 6 або 4 століттями до нашої ери[3].
Економіка
ред.Близько 16 % доходів населення припадає на державний сектор, 25 % — на приватний сектор, 22 % — на пенсійні фонди, 5 % — на соціальну допомогу, 3 % — на сільське господарство і 1 % — на здачу в оренду своєї нерухомості. Близько 28 % населення живе за рахунок переказів грошових коштів від родичів, що живуть за кордоном. З зайнятого населення близько 35 % працюють у селищі Печка-Баня, 15 % — в Істоці та 17 % їздять в Печ аби продати товар. 6 % населення селища Піч-Баня працюють в Приштині, 4 % працюють в різних частинах муніципалітету Істок, 1 % — в інших містах, і 22 % працюють за кордоном[2].
За словами директора департаменту економічного розвитку муніципалітету Істок, у селищі Печка-Баня є 192 економічних суб'єкта[2].
Демографія
ред.| рік | 1 948 | +1953 | тисячу дев'ятсот шістьдесят-один | тисяча дев'ятсот сімдесят один | 1981 | тисячу дев'ятсот дев'яносто один | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| населення | 158 | 139 | 243 | 374 | 1168 | 2126 | 1360 |
Туризм
ред.
Економіка селища Печка-Баня багато в чому орієнтована на оздоровчий туризм[5].
Починаючи з іллірійсько-дарданійськіх часів, туризм на цьому курорті був досить розвиненим, оскільки багато людей приходили тоді з різних місць щоб скористатися термальними джерелами для лікування різних захворювань. І в наші дні ці джерела використовуються для тих же цілей. З туристичних об'єктів в селищі також є мечеть, церква і лісопарк. Мечеть розташована в кінці головної вулиці (в центрі селища). Лісопарк розташований на захід від центру, там є невеликий кам'яний будиночок з термальним джерелом[6].
У селищі також є православна церква Зачаття святого Іоанна Предтечі, побудована в 1998 році на кошти родини Раєвич. У 1999 році, після приходу італійського контингенту, храм був розгромлений і підпалений косовськими албанцями[7].
Термальні джерела
ред.У селищі Печка-Баня безліч термомінеральних джерел з температурою води від 23 до 48 ° C[8].
Останній хімічний аналіз мінеральних вод дав наступні результати:
- Мінеральні води містять вуглеводневі, натрієві, кальцієві і магнієві групи (HCO3-Na-Ca-Mg)
- Мінералізація становить 2,04 г / л, рН — 6,8.
| елемент | Зміст (г / л) |
|---|---|
| Натрій (Na) | 0,0429 |
| Кальцій (Са) | 0,2748 |
| Калій (K) | 0,0099 |
| Магній (Mg) | 0,1200 |
| Бікарбонат (HCO 3) | 1,5329 |
| Сульфат (SO 4) | 0,0060 |
| Хлор (Cl) | 0,0174 |
| Температура води | 47,5 ° С |
| елемент | Зміст (мг / л) | елемент | Зміст (мг / л) |
|---|---|---|---|
| Триоксид вуглецю (CO 3) | 0 | Стронцій (Sr) | 1,20 |
| Бікарбонат (HCO 3) | 1420,0 | Барій (Ba) | 0,12 |
| Хлор (Cl) | 52,0 | Літій (Li) | 0.10 |
| Сульфати (SO 4) | 10,0 | Рубідій (Rb) | 0,040 |
| Фтор (F) | 0,6 | Миш'як (As) | 0,025 |
| Бром (Br) | 0,15 | Свинець (Pb) | 0.020 |
| Йод (I) | 0,07 | Марганець (Mn) | 0,020 |
| Гідрофосфат (HPO 4) | 0,10 | Нікель (Ni) | 0,010 |
| Гідроарсенат (HAsO 4) | 0,05 | Мідь (Cu) | 0,010 |
| Натрій (Na) | 252,0 | Цинк (Zn) | 0,009 |
| Калій (K) | 5,0 | Цезій (Cs) | 0,008 |
| Кальцій (Ca) | 145,0 | Хром (Cr) | 0,007 |
| Магній (Mg) | 86,0 | Кобальт (Co) | 0,005 |
| Амоній (NH 4) | 0,3 | Титан (Ti) | 0,005 |
| Оксид заліза (Fe 2 O 3) | 1,20 | Молібден (Mo) | 0,003 |
| Оксид алюмінію (Al 2 O 3) | 4,48 | Кадмій (Cd) | 0,0006 |
| Метаборна кислота (HBO 2) | 3,0 | Срібло (Ag) | 0,0003 |
| Діоксид кремнію (SiO 2) | 60,0 | Миш'як (As) | 0,0002 |
Відповідно до проведених досліджень, термальні води селища Печка-Баня мають лікувальний ефект. Води можуть бути використані для лікування наступних хвороб[2][11]:
- ревматичні хвороби
- виразки
- нервові розлади
- Травми м'язів і кісток
- рани
- гінекологічні захворювання
- шкірні захворювання
Інфраструктура
ред.Хоча Печка-Баня — це невелике селище, воно володіє добре розвиненою інфраструктурою. Є каналізація, водопостачання, поштові відділення, дитячі садки, початкові школи, медпункт, бібліотека, магазини, ресторани, парки, готелі тощо[12].
Примітки
ред.- ↑ а б в http://web.archive.org/web/20160530172604/http://www.rgz.gov.rs/upload/web/Spisak%20KO-20150521.zip — Republicki geodetski zavod.
- ↑ а б в г д е PLANI ZHVILLIMOR URBAN I SUB QENDRËS—BANJË. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2019.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2021. Процитовано 7 травня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Kosovo. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 1 березня 2014.
- ↑ Bojovic G, 2000: Turisticke vrednosti Pecke Banje Ildize. Glasnik Srpskog geografskog drustva 72/2, Beograd
- ↑ Ilixhe/Baja e Pejës - Qytetet dhe vendet - Istog - Kosova. KosovoGuide. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.
- ↑ Raspeto Kosovo [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.], rastko.rs; accessed 8 November 2016. (серб.)
- ↑ Protic D,1995:Mineralne I termalne vode. Posebna izdanja Geoinstituta iz Beograda, kjn.17
- ↑ Lukovic S,1962:Pecka Banja I majdan bigra i oniksa. V savetovanje geoloskih drustava FNRJ.Vodic za ekskurziju. Hidroenergetspi objekti i karsne pojave zapadne Srbije, Istocne cerne gorne i Metohije, Beograd
- ↑ Protic D,1995:Mineralne i termalne vode Srbije. Posebna izdanja Geoinstituta iz Beograda, knj.17.
- ↑ Leko M i sardnici,1992:Lekovite vode i klimatska mesta u kraljevini Srba, Hrvata i slovenaca. Beograd.
- ↑ www.westmeansbusiness.com. westmeansbusiness.com. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.