Перхлорат калію
Перхлора́т ка́лію, хлорноки́слий ка́лій — хімічна сполука, калієва сіль хлорної кислоти з формулою KClO4, дуже сильний окислювач. Часто використовується абревіатура ПХК.
Перхлорат калію | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
![]() | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS |
7778-74-7 ![]() |
Номер EINECS |
231-912-9 ![]() |
DrugBank |
DB09418 ![]() |
RTECS |
SC9700000 ![]() |
Код ATC |
H03BC01 ![]() |
SMILES |
[O-]Cl(=O)(=O)=O.[K+][1] ![]() |
InChI |
InChI=1S/ClHO4.K/c2-1(3,4)5;/h(H,2,3,4,5);/q;+1/p-1 ![]() |
Властивості | |
Молекулярна формула | KClO4 |
Молярна маса | 138,55 г/моль |
Зовнішній вигляд | порошок |
Густина | 2,52 г/см³ |
Тпл | 610 °C |
Небезпеки | |
NFPA 704 | |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Загальні відомості
ред.Кристалічна речовина білого кольору, кристали мають ромбічну (β-) форму. При 299,5 °C відбувається перехід в кубічну (α-) форму. Температура плавлення 610 °C. Молекулярна маса 138,55 а. о. м. Погано розчинний у воді — 2,03 г на 100 г води при 25 °C. Негігроскопічний, на відміну від майже всіх перхлоратів.
Хімічні властивості
ред.Перхлорат калію як окисник може взаємодіяти з широким колом горючих речовин, наприклад, з глюкозою:
Застосування
ред.Основні способи застосування перхлорату калію пов'язані з його окиснюючими властивостями:
- у феєрверках
- у твердих ракетних паливах
- у складі вибухових речовин — перхлоратитів
- у капсулях
- у хлопушках
- у петардах
В сучасних твердих ракетних паливах і вибухових речовинах практично не використовується, замість нього застосовують перхлорат амонію. У медицині перхлорат калію використовується як засіб від токсичного зобу і як радіопротектор, випускається у вигляді таблеток по 0,25 грама.
Калориметрія
ред.Перхлорат калію використовується як хімічний стандарт для калібрування калориметрів по температурі і теплоємності.
Примітки
ред.- ↑ 7778-74-7
Посилання
ред.- MSDS (англ.)
- (рос.)Іванов В. М., Семененко К. А., Прохорова Р. В., Симонов Е. Ф. Аналітична хімія натрію. -М: Наука, 1986. C. 19.