Вікіпедія

Перов Андрій Вікторович

український прокурор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перов.

Перов Андрій Вікторович (рос. Перов Андрей Викторович; англ. Andrii Perov; нар. 22 січня 1988(19880122), Луганська область) — прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Перов Андрій Вікторович
Народився 22 січня 1988(1988-01-22) (36 років)
Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність прокурор
Alma mater Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка і Національна академія прокуратури України
Заклад Спеціалізована антикорупційна прокуратура України

Біографія ред.

Народився 1988 року.

У 2008 році закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка.

З 2008 по 2010 рік навчався в Національній академії прокуратури України.

У 2009–2016 роках працював у прокуратурі Луганської області, зокрема у 2015 році став начальником відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області[1].

У січні 2016 року Андрій Перов бере участь в конкурсі на зайняття посад в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі[2].

У 2016 році Андрій Перов призначений прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За демонстрацію відвертої неповаги до суду та інших учасників судового процесу, а також незгоди з рішенням суду та упередженого ставлення до підозрюваного прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перова Андрія Васильовича було притягнено до дисциплінарної відповідальності[3]

Кримінальні провадження ред.

У 2016—2020 роках займається справами Насірова, Мартиненка, Альперіна, Онищенка, Головіна тощо.

Справа Романа Насірова ред.

Одна із «найгучніших справ НАБУ»[4]. Детективи НАБУ затримали Насірова 2 березня 2017 року. Слідчі звинувачують Насірова у завданні державі збитків на суму 2 мільярди гривень. Він нібито надав безпідставні податкові розстрочки підприємствам народного депутата Олександра Онищенка.

Сам Онищенко втік з України, а НАБУ розслідує щодо нього низку кримінальних проваджень, об'єднаних під назвою «Газова справа»[5]. В рамках справи напарник і бос Перова Роман Симків офіційно підтвердив інформацію, що у Романа Насірова крім українського ще два паспорти — Угорщини і Великої Британії[6].

Андрій Перов подавав, зокрема, клопотання про арешт коштів Насірова на рахунках британських банків[7].

Справа також відома тим, що Роман Насіров уникав перебування в СІЗО і прибуття в суд на обрання запобіжного заходу нібито через стан здоров'я[8]. Обвинувальний акт Насірову було зачитано 19 листопада 2019 року[9].

Справа Миколи Мартиненка ред.

Кримінальне провадження за фактами отримання неправомірної вигоди при закупівлях ДП "НАЕК «Енергоатом» Бюро зареєструвало у грудні 2015 року. Під час розслідування детективи Бюро встановили факти заподіяння шкоди інтересам ДП "НАЕК «Енергоатом» у розмірі понад 6,4 млн євро через переплату за придбане обладнання у чеського акціонерного товариства «Škoda JS»[10].

25 жовтня 2017 року детективи НАБУ повідомили про підозру в заволодінні майном "НАЕК «Енергоатом» екс-нардепу Миколі Мартиненку і екс-керівнику структурного підрозділу цього держпідприємства.

У листопаді 2017 року провадження про заволодіння коштів «Енергоатома» об'єднали з розслідуванням про заволодіння коштами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат») в розмірі 17,28 млн дол.

Обсяг доказів безпрецедентний: прокурори принесли до суду близько півтонни томів справи[11].

В рамках розгляду справи адвокати Мартиненка намагались створювати перешкоди і шукали можливості відвести прокурорів. Зокрема, так відсторонили Андрія Перова[12]. Згодом Верховний суд визнав це відсторонення і винесену догану незаконними[13]. Попри це, суди не повертали Андрія Перова у справу, аж доки Верховний суд України не визнав і це рішення незаконним[14] і не призначив новий розгляд справи в апеляції — в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Справа Вадима Альперіна ред.

Одеського підприємця Вадима Альперіна підозрюють у спробі дати хабар співробітнику НАБУ в розмірі 800 тисяч доларів. Той мав забезпечити припинення кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на 450 млн гривень. Гроші належать підприємствам, які контролюються хабародавцем. Слідство вважає, що Альперін керує злочинною організацією[15]. Андрій Перов просив задовольнити клопотання про обрання Альперіну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 288 млн грн[16][17].

Справа Олександра Онищенка ред.

Справа за фактом розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування». Одна з перших справ, яку розслідували детективи НАБУ спільно з прокурорами САП. Організатором цієї корупційної схеми, за даними слідства, виявився народний депутат України VII—VIII скликання Олександр Онищенко. Наслідком схеми для держави стали збитки державі у розмірі приблизно 3 млрд грн[18]. Андрій Перов займався процедурою екстрадиції з Іспанії[19]. Згодом Онищенка затримали в Німеччині у грудні 2019 року і планують екстрадувати до України[20].

Справа Дмитра Головіна ред.

Колишнього голову управління Нацполіції в Одеській області Дмитра Головіна звинувачують в заволодінні заарештованими контрабандними сигаретами, сума недоотриманих бюджетом доходів становить понад 13 млн грн[21][22].

Відзнаки ред.

  • Березень 2017 року — видання Kyiv Post назвало Романа Симківа із Андрія Перовим «реформатором тижня»[23] за початок розслідування справи проти Насірова. У подальшому Kyiv Post визнавав Симків і Перова «реформаторами тижня» ще двічі.
  • Грудень 2017 року — Роман Симків та Андрій Перов отримали відзнаку журналу «Новое Время» «Люди Нового времени» «за борьбу с коррупцией». Видання відзначило прокурорів за розслідування кримінальних справ проти екс-народного депутата Миколи Мартиненка та Романа Насірова[24].
  • Квітень 2019 року — громадські активісти включили прокурорів САП Романа Симківа та Андрія Перова до «короткого списку» ймовірних кандидатів на посаду Генерального прокурора після обрання Президентом Володимира Зеленського[25].
  • Вересень 2019 року — прокурори САП Роман Симків та Андрій Перов отримали відзнаку за особливі досягнення Міжнародної асоціації прокурорів (IAP)[26] «за свою лідерську роботу в галузі гучних корупційних справ в Україні в надзвичайних та дуже складних обставинах та своєчасну і професійну співпрацю із іноземними колегами». У описі до відзнаки вказано, що Роман Симків і Андрій Перов «не вагаючись, порушили кримінальну справу проти відомих державних чиновників у власній країні за підозрами у корупції, в середовищі, яке часто характеризується прихованим, але відкритим залякуванням проти прокурорів».

Примітки ред.

  1. ↑ Перов Андрій Вікторович[недоступне посилання]
  2. ↑ Кандидати, допущені до конкурсу в САП
  3. ↑ РІШЕННЯ №138дп-18 КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ ПРОКУРОРІВ Про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перова Андрія Васильовича. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
  4. ↑ Суд у справі Насірова: у чому суть. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  5. ↑ «Газова справа». Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  6. ↑ Насіров має громадянство Угорщини та Великої Британії — САП. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 12 березня 2020.
  7. ↑ Суд арестовал 300 000 долларов Насирова, которые лежат в банке Великобритании[недоступне посилання]
  8. ↑ Появилось видео, как судья Бобровник зачитывал решение суда по делу Насирова. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  9. ↑ Прокурор за 10 минут зачитал обвинение Насирову. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  10. ↑ «Справа Мартиненка»: Розслідування триває. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  11. ↑ Три «несподівані» факти зі справи Мартиненка. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  12. ↑ ЗМІ: Прокурора у справі Мартиненка намагаються відсторонити за скаргою адвокатів. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  13. ↑ Верховний суд скасував догану відведеному у справі Мартиненка прокурору САП. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  14. ↑ Пригадуєте, як прокурору САП Андрію Перову оголосили догану через «грюк дверима»?
  15. ↑ «Королю контрабанды» Альперину в суд вызвали «скорую». Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  16. ↑ Альперіну «зливають» інформацію, яка є таємницею слідства — прокурор. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  17. ↑ АНТИКОРСУД ИЗБРАЛ АЛЬПЕРИНУ МЕРУ ПРЕСЕЧЕНИЯ (ОБНОВЛЕНО). Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  18. ↑ Як одіозний Онищенко наживався на українському газі: цинічні схеми у графіці. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 12 березня 2020.
  19. ↑ В суд каждый месяц: Испания запустила процедуру экстрадиции Онищенко. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  20. ↑ Екстрадиція Онищенка: коли нардеп-втікач може повернутися в Україну. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  21. ↑ «Дело Головина»: суд арестовал генерала полиции. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  22. ↑ В деле Головина пытались отвести детектива и прокуроров. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  23. ↑ Oleg Sukhov: Reformer and anti-reformer of the week. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  24. ↑ Люди Нового Времени. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  25. ↑ Presidential Election Zelenskiy administration has many options for key nominations
  26. ↑ IAP AWARDS 2019 — BUENOS AIRES, ARGENTINA. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 12 березня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перов_Андрій_Вікторович&oldid=40128431