Перемога (Середино-Будська міська громада)
Перемо́га — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 16 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великоберізківська сільська рада.
| село Перемога | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Середино-Будська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100130160059368 |
| Основні дані | |
| Населення | 16 |
| Поштовий індекс | 41032 |
| Телефонний код | +380 5451 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°11′43″ пн. ш. 33°52′45″ сх. д. / 52.19528° пн. ш. 33.87917° сх. д.Координати: 52°11′43″ пн. ш. 33°52′45″ сх. д. / 52.19528° пн. ш. 33.87917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
164 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 |
| Карта | |
  Перемога | |
 Перемога | |
| Мапа | |
| |
Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].
Географія ред.
Село Перемога знаходиться на лівому березі річки Знобівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Чернацьке, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Велика Берізка.
Назва ред.
За час свого існування населений пункт кілька разів змінював свою назву і в різний час називався по-різному: хутір Ішутін - 1779-1781 рр., хутір Ішуткін (Кравченко) - 1859 р., хутір Ішуткін - 1892, 1897, 1901, 1913, 1917 рр., хутір Ішуткін (Сибілів) - 1923 р., а після Німецько-радянської війни, 1 вересня 1946 року, був перейменований в село Перемогу, на честь перемоги над нацистською Німеччиною.
Історія ред.
Вперше населений пункт згадується в описі Новгород-Сіверського намісництва у 1779—1781 роках під назвою Ішутін хутір. На той час він перебував у володінні Борисоглібського кафедрального монастиря Чернігівської архієпископії, який володів у ньому одним млином при двох колах на річці Знобівка, який був побудований до 1765 року, і однією хатою для мірошника.
У 1786 році російська імператриця Катерина II відібрала у монастирів Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій всі хутора, села і зарахувала їх до казенного відомства. Однак Ішутін хутір якимось чином опинився у володінні приватних осіб. У 1859 році, напередодні скасування кріпосного права, у ньому нараховувалося 7 домогосподарств, в яких проживали 17 чоловіків та 21 жінка. Хутір значився власницьким і належав комусь з місцевих поміщиків.
За переказами, напередодні до Жовтневого перевороту 1917 року в Ішутінах оселився поміщик Сибіль. Він побудував в хуторі власний будинок з господарськими будівлями і зайнявся сільським господарством, вирощуванням конопель та інших сільськогосподарських культур. Однак після приходу до влади більшовиків Сибіль покинув свій хутір, а його будинок перейшов у власність держави і ще тривалий час використовувався під школу.
Посилання ред.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»