Перегузня

Перегузня (Vormela Blasius, 1884) — рід хижих ссавців родини мустелових (Mustelidae). Згідно з Fossilworks, окрім сучасного виду (Vormela peregusna) рід містить викопного †Vormela beremendensis Pertényi 1864 (syn. Vormela petenyii Kretzoi, 1942).

Перегузня Період існування: пліоцен — наш час
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Мустелові (Mustelidae)
Підродина:	Ictonychinae
Рід:	Перегузня (Vormela) Blasius, 1884
Види
Vormela peregusna †Vormela beremendensis †Vormela prisca?
Вікісховище: Vormela

Перегузня беремендська (V. beremendensis) (від угорського села Beremend) розглядається як безпосередній попередник V. peregusna, якого він дуже нагадує як за розмірами, так і за морфологією зубів. Зазначається, що голова дещо вужча у викопного виду. Вид відомий з п'яченського ярусу, віллафранкського ярусу й раннього середнього плейстоцену в Угорщині та Польщі. Ймовірно перегузня беремендська як і її живий нащадок, була степовою твариною, яка полювала на рийних гризунів.

Походження роду Vormela остаточно невизначене. Найімовірніше, роди Ictonyx, †Baranogale і Vormela еволюціонували від спільного предка порівняно пізно у третинному періоді.

Таксономія

Перегузня — найбільш відокремлений рід тхорів у складі фауни України (і загалом Європи), якого запропоновано разом з африканськими родами Zorilla, Poecilictis, Poecilogale виокремити у підродину Zorillinae (Абелєнцев, 1968) з типовим родом Zorilla Goeffroy, 1826 (=Ictonyx Kaup). Надалі перегузню віднесли до триби Ictonychini Pocock, 1922 (Павлинов, Россолимо, 1987) або триби Zorillini (Аристов, Барышников, 2001) у склад підродини Mustelinae (Загороднюк, 2001, Аристов, Барышников, 2001, Wilson, Reeder, 2005) і тепер — у склад підродини Ictonychinae Pocock, 1921 (Nascimento 2014).

У фауні України і Європи загалом рід представлений одним сучасним видом — перегузня звичайна (Vormela peregusna (Güldenstaedt, 1770)).

Морфологія

Відмінності перегузні від інших родів тхоревих фауни України і суміжних країн за зовнішньою морфологією пов'язані з унікальним для тхоревих строкатим забарвленням. За морфологією черепа перегузню можна відрізними за таким набором ознак:

1) Розміри середні: CBL 50–65 мм. Крилоподібні кістки не мають вільних відростків, і останні зрощені зі слуховим барабаном кістковою перемичкою. Міжорбітальний проміжок відносно вузький, і мозкова капсула виглядає майже строго ромбоподібною. Нижній хижий зуб (M₁) має додатковий горбок на передньо-внутрішній поверхні. Вершина вінцевого відростка нижньої щелепи закруглена.
>>> Vormela

2) Розміри дуже різні: CBL від 30 до 170 мм. Крилоподібні кістки закінчуються вільними відростками, які не зростаються зі слуховим барабаном. Міжорбітальний проміжок широкий, і мозкова капсула має округлий передній край. Нижній хижий зуб (M₁) без додаткового горбка на передньо-внутрішній поверхні. Вершина вінцевого відростка нижньої щелепи трикутної форми, гостровершинна.
>>> Meles, Gulo, Martes, Mustela.

Література

• Абелєнцев В. I. Куницеві // Фауна України. — Київ: Наукова думка, 1968. — Том 1, вип. 2. — 280 с.
• Аристов А. А., Барышников Г. Ф. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Хищные и ластоногие. — Санкт-Петербург, 2001. — 560 с. — (Определители по фауне России, издаваемые Зоологическим институтом РАН. Вып. 169).
• Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113–131.
• Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. — 426 с.
• Терновский Д. В. Биология куницеобразных. — Новосибирск: Наука, 1977. — 280 с.
• Wilson D. E., Reeder D. M. (eds). The Checklist of Mammal Names // Mammal Species of the World. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005. — http://www.bucknell.edu/msw3/.
• Червона книга України
• Nascimento, F. O. 2014. On the correct name for some subfamilies of Mustelidae (Mammalia, Carnivora). Papéis Avulsos de Zoologia, 54 (21): 307–313. http://dx.doi.org/10.1590/0031-1049.2014.54.21