Пенін

Пенін (рос. пеннин; англ. pennine; нім. Pennin n) — мінерал, алюмосилікат шаруватої будови з групи магнезіальних хлоритів.

Пенін
Загальні відомості
Статус IMA	дискредитований (D)

Синоніми: гідроталькіт, джапаніт, пенініт.

Загальний опис

Хімічна формула: (MgAl)₆[(OH)₂|Al_0,5-0,9Si_3,5-3,1 O₁₀].

Містить (%): MgO — 36,1; Al₂O₃ — 18,4; SiO₂ — 32,5; H₂O — 13,0.

Сингонія моноклінна. Утворює лускуваті та пластинчасті агрегати, а в порожнинах — друзи і окремі кристали пластинчастого, лускуватого, таблитчастого, інколи діжкоподібного габітуса.

Спайність досконала.

Густина 2,66.

Твердість 2-3.

Колір пляшково-зелений різних відтінків, рожевий, фіолетовий, сріблясто-білий.

Блиск скляний. На площині спайності перламутровий полиск. Лусочки гнучкі, але не пружні.

Важливий породоутворювальний мінерал хлоритових сланців.

За назвою Пеннінських Альп (J.Fröbel, E.Schweizer, 1840).

Різновиди

Розрізняють:

• пенін манґанистий (різновид пеніну, який містить 2,3 % MnO),
• пенін нікелевий (Ni-вмісний різновид пеніну).

Див. також

• Мінерали
• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пенін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Пенін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.