Пеер Штайнбрюк

німецький політик

Пеер Штайнбрюк (нім. Peer Steinbrück; нар. 10 січня 1947(19470110), Гамбург) — німецький політик, депутат Бундестагу з партії Соціал-демократична партія Німеччини. З 2002 до 2005 року обіймав посаду прем'єр-міністра федеральної землі Північний Рейн — Вестфалія, в 2005—2009 роках — міністра фінансів Німеччини та віце-голови СДПН. З 2009 року Штайнбрюк є членом фракції СДПН у Бундестазі.

Пеер Штайнбрюк
Peer Steinbrück
Peer Steinbrück in Münster (2012).jpg
Народився 10 січня 1947(1947-01-10) (74 роки)
Гамбург
Громадянство Німеччина Німеччина
Діяльність політик, економіст, викладач університету, письменник-документаліст
Alma mater Кільський університет
Знання мов німецька
Заклад Лейпцизький університет і Університет Дуйсбург-Ессен
Посада федеральний міністр фінансів Німеччиниd, член Бундестагу Німеччини[d][1], member of the Landtag of North Rhine-Westphaliad[2][3], Minister-President of North Rhine-Westphaliad[4] і член Бундестагу Німеччини[d]
Партія Соціал-демократична партія Німеччини[4]
Автограф Signature P. Steinbrück.gif
Нагороди
Сайт peer-steinbrueck.de

У кінці вересня 2012 року Штайнбрюка було висунуто соціал-демократами кандидатом на посаду канцлера на виборах 2013 року. 1 жовтня 2012 року кандидатура Штайнбрюка на посаду канцлера одноголосно затверджена керівним органом СДПН[5]. Із 2015 року керівник напрямку фінансів та податків в Агентства модернізації України[6].

БіографіяРедагувати

Пеер Штайнбрюк — старший син гамбурзького архітектора Ернста Штайнбрюка та його дружини Ільзи Шапер (пом. 2011), що була данського походження. Прадід Пеера Штайнбрюка, Адельберт Дельбрюк, був одним із засновників Deutsche Bank.

ДитинствоРедагувати

Пеер Штайнбрюк провів дитинство в Гамбурзі, навчався у престижній гімназії «Gymnasium Johanneum», де через погані оцінки був змушений двічі залишатися на другий рік у тому самому класі. Врешті Пеерові довелося перейти в іншу гамбурзьку школу, «Handelsschule Am Lämmermarkt»[7].

Збройні сили та освітаРедагувати

У 19681970 роках Штайнбрюк відбув службу в армії у танкових військах (314-ий танковий батальйон) біля Ольденбурга[8]. Улітку 1970 року Штайнбрюк поступив у Кільський університет, де вивчав економіку та соціологію. У 1974 році закінчив університет з дипломом економіста.

Політична кар'єраРедагувати

З 1969 року Штайбрюк є членом СДПН.

У 20052009 роках був заступником голови СДПН. Штайнбрюк також є членом профспілки «IG Bergbau, Chemie, Energie».[8]

У 1990-1993 рр. — держсекретар в Шлезвіг-Гольштейн.

У 1993-2002 рр. — Державний міністр в Шлезвіг-Гольштейн і Північному Рейні-Вестфалії.

У 2002-2005 рр. — Міністр-президент землі Північний Рейн-Вестфалія.

У 2005-2009 рр. — Міністр фінансів Німеччини у великій коаліції. Пеер Штайнбрюк є одним з архітекторів порятунку європейської валюти під час кризи 2008 року.

У вересні 2012 року Штайнбрюк був висунутий соціал-демократами кандидатом в канцлери на виборах 2013 року.

На виборах 2013 року був кандидатом на пост канцлера Німеччини від соціал-демократів.

У 2015 році бере участь у створенні Агентства модернізації України[9], призначений на посаду керівника напрямку фінансів та податків[10][11].
В ході презентації Агентства Пеер Штайнбрюк зазначив, що його команда знайде для порятунку економіки України 300 мільярдів євро[12].

  На сьогоднішній день мова йде про те, що необхідна тризначна сума в мільярдах, щоб поставити Україну на ноги належним чином. За яких умов взагалі можна уявити, щоб такі гроші потекли в Україну? По-перше, треба мобілізувати суми в таких розмірах – близько 300 млрд. євро. Будуть погоджені пакети двосторонньої підтримки. Робляться зусилля, щоб мобілізувати цей капітал.  

— Пеер Штайнбрюк, Frankfurter Allgemeine Zeitung (2015/03/03)[13]

Сім'яРедагувати

Штайнбрюк одружений з учителькою гімназії Гертрудою Штайнбрюк (дівоче прізвище — Ісбарі).[14] Разом вони мають одного сина й двох дочок.[15]

ХобіРедагувати

На дозвіллі Штайнбрюк захоплюється грою в шахи. 5 березня 2005 року Штайнбрюк зіграв у Федеральній художній галареї в Бонні партію шахів з тодішнім чемпіоном світу Володимиром Крамником, яку програв.[16][17]

ПриміткиРедагувати

  1. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. https://www.landtag.nrw.de/portal/WWW/Webmaster/GB_I/I.1/Abgeordnete/Ehemalige_Abgeordnete/suche.jsp?suche_nach_vorname=&suche_nach_fraktion=alle&suche_nach_wahlkreis=&suche_nach_wahlperiode=Wahlperiode+14&aktuelleWP=17&suche_lebende_abgeordnete=alle&suchen=
  3. https://www.landtag.nrw.de/portal/WWW/Webmaster/GB_I/I.1/Abgeordnete/Ehemalige_Abgeordnete/suche.jsp?suche_nach_vorname=&suche_nach_fraktion=alle&suche_nach_wahlkreis=&suche_nach_wahlperiode=Wahlperiode+13&aktuelleWP=17&suche_lebende_abgeordnete=alle&suchen=
  4. а б Ministerpräsidenten seit 1946: Übersicht der ehemaligen Ministerpräsidenten des Landes Nordrhein-WestfalenStaatskanzlei des Landes Nordrhein-Westfalen.
  5. Steinbrück einstimmig zum Kanzlerkandidaten nominiert
  6. Агенція модернізації України розроблятиме реформи в економіці
  7. Focus online: Ex-Finanzminister mit Problemen in der Schule, vom 14. Mai 2012, про це пише також Данієль Фрідріх Штурм, який опублікував біографію Штайнбрюка
  8. а б Vita von Steinbrück
  9. Експерти з Німеччини, України, Австрії і Великої Британії обговорять шляхи врегулювання конфлікту в Україні
  10. Для відновлення української економіки потрібно $300 млрд. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  11. Агенція модернізації України розроблятиме реформи в економіці
  12. Для відновлення української економіки потрібно $300 млрд. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  13. Frankfurter Allgemeine Zeitung: Wie Steinbrück der Ukraine helfen will
  14. Dagmar Haas-Pilwat, Welt am Sonntag: "Ich mach was ich will — auch als Landesmutter
  15. Радіоінтерв'ю для «Hessischen Rundfunk» hr1 Talk від 15 травня 2011
  16. Steinbrück — Kramnik, 5. März 2005 (Spielarchiv). Архів оригіналу за 21 червень 2012. Процитовано 2 жовтень 2012. 
  17. Interview mit Tilman Gerwien, Stern від 14 серпня 2009

ПосиланняРедагувати