Патріс де Мак-Магон

французький воєначальник і політик

Патрі́с де Мак-Маго́н (фр. Patrice de Mac Mahon, *13 липня 1808, Сюллі — †17 жовтня 1893, Монкрессон) — французький маршал, політичний діяч, президент Третьої республіки (18731879), князь Андорри.

Патріс де Мак-Магон
фр. Patrice de Mac Mahon
Народився13 липня 1808(1808-07-13)
Франція Сюллі, Французька імперія
Помер17 жовтня 1893(1893-10-17) (85 років)
Франція Монкрессон, Французька республіка
·хронічна ниркова недостатність
Похованнясклеп губернаторівd
Країна Франція
Діяльністьофіцер, політик, військовослужбовець
Alma materСен-Сір
Знання мовфранцузька[1]
Учасникфранцузько-прусська війна, Французьке завоювання Алжиру, Кримська війна, Австро-італо-французька війна і Паризька комуна
Роки активностіз 1827
ТитулГерцог Маджентський
Посадапрезидент Франції
Військове званнямаршал
Термін1873 — 1879
ПопередникЛуї Адольф Тьєр
НаступникЖюль Греві
Партіялегітиміст
Конфесіякатолик
РідMacMahon familyd
БатькоMaurice-François de Mac-Mahond
МатиPélagie de Riquet de Caramand[2][3][4]
Брати, сестриCharles Marie de Mac-Mahond
У шлюбі зЕлізабет де ла Круа де Кастрі
ДітиПатріс, Ежен, Еммануель, Марія
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Військова Медаль (Французька Республіка)
Військова Медаль (Французька Республіка)
ордена Лазні
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден Серафимів Великий хрест ордена Камбоджі Медаль Італійської кампанії
Кримська медаль
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Герб
Герб

Герб герцога Мадженти

Біографія

ред.

Патріс де Мак-Магон народився 13 липня 1808 року в замку Сюллі (Бургундія) в родині військового Моріса Франсуа де Мак-Магона[fr]. Був шостою і передостанньою дитиною в родині. Походив з ірландського роду, що переїхав з графства Лімерік до Франції внаслідок Славної революції.

У 1820 році вступив до єзуїтської семінарії в Отені; продовжив навчання в ліцеї Людовіка Великого в Парижі. В 1825 році вступив до військової школи Сен-Сір, після закінчення якої 1827 року був мобілізований до армії. Брав участь в окупації Алжиру, облозі Антверпена 1832 року.

1833 року Мак-Магон отримав звання капітана і повернувся до Алжиру. Керував кавалерією; провів успішну облогу Константини 13 жовтня 1837 року, де був поранений.

У 1843 році став командиром французького іноземного легіону. З 1845 року — полковник, з 1848 — бригадний генерал. 16 липня 1852 року отримав звання дивізійного генерала. До 1855 року майже постійно перебував у Алжирі і дослужився до звання генерал-майора. Під час Кримської війни командував 2-им корпусом 1-ї піхотної дивізії Східної армії. У 1855 році очолив атаку на укріплення Малахового кургану під Севастополем і захопив його.

 
Пам'ятник Мак-Магону біля замку Сюллі

14 березня 1854 року одружився з Елізабет де ла Круа де Кастрі. Мав четверо дітей.

24 червня 1856 року Мак-Магон був обраний до Сенату. Після спроби замаху на життя імператора Наполеона III у 1858 році він став єдиним сенатором, хто голосував проти проекту урядового закону про надзвичайні заходи безпеки.

За військові заслуги у битві під Маджентою під час італійської кампанії, 5 червня 1859 року Мак-Магон отримав від імператора звання маршала і був удостоєний титулу герцога Мадженти. Відзначився також у битві під Сольферіно, де командував центром французької армії.

18 жовтня 1861 року представляв Францію на коронації короля Пруссії Вільгельма I в Кенінгсберзі.

1 вересня 1864 року Мак-Магон був призначений генерал-губернатором Алжиру. Цей період став найменш успішним в його кар'єрі: незважаючи на деякі проведені реформи, внаслідок численних скарг він був змушений добровільно піти у відставку.

На початку франко-пруської війни, 23 липня 1870 року очолив Рейнську армію. 6 серпня цього ж року зазнав поразки у битві під Вертом. 1 вересня брав участь у Битві під Седаном, де був серйозно поранений і взятий у полон. Під час Паризької комуни 1871 року очолив версальські війська і придушив повстання.

24 травня 1873 Мак-Магон був обраний президентом Франції. Перебуваючи на посаді, він сприяв політиці монархістів по встановленню монархії; був противником республіканської Конституції 1875 року. На виборах 5 січня 1879 року Мак-Магон не отримав парламентської підтримки і 30 січня пішов у відставку. У 1891 році видав книгу «L'armee de Versailles, rapport officiel» (фр. Армія Версаля: офіційний звіт).

Патріс де Мак-Магон помер 17 жовтня 1893 року в Монкрессоні внаслідок ниркової недостатності. Після відспівування у паризькій церкві Сен-Мадлен 22 жовтня був урочисто похований в Будинку Інвалідів.

Титули

ред.

Герцог Маджентський - 5 червня 1859 року, наступного дня після перемоги в Маджентській битві Патріс де Мак-Магон отримує від імператора Наполеона ІІІ, як визнання його заслуг герцогський титул.[5] Ця битва стала вирішальною в подіях Італійської компанії 1859 року і саме дії генерала де Мак-Магона дозволили зробити її переможною для Другої Імперії. Цей титул став одним зі спадкових титулів родини Мак-Магон. А з 1894 титули "герцога Маджентського " та «маркіза Егійського»[6] з'єдналися та належать однієї людині.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  3. Departmental archives of Saône-et-Loire
  4. https://www.archives71.fr/ark:60535/s00513998433af93/5139d68d34a95.fiche=arko_fiche_6231662b8b37c.moteur=arko_default_61b1ccdceb9a7
  5. За часи Другої Імперії, імператор Наполеон ІІІ зробив чинними дворянські титули Першої Імперії, а також ввів чотири нові. Серед герцогів з'явилися нові чотири: Малахівський (1856—1864), Маджентский (1859), Морни (1863—1943), Песижні (1863—1885)
  6. Цей титул належав родині Мак-Магон з 1750 року
  7. При заснуванні ордену в 1802 році, його головою був монарх (імператор) Франції Наполеон I Бонапарт. Після заснування Другої Республіки президенти Франції перебирають на себе ці обов'язки. Кожен президент Франції на час свого головування є також й головою Ордену. Фактичним головою ордена завжди був Великий канцлер ордену Ордена Почесного легіону.

Література

ред.

Посилання

ред.
Попередник:
Адольф Тьєр
Президент Франції
1873—1879
Наступник:
Жуль Греві
Попередник:
Адольф Тьєр і Хосеп Кайсаль-і-Естраде
Співкнязь Андорри
разом з Хосепом Кайсаль-і-Естраде

1873-1879
Наступник:
Жуль Греві і Сальвадор Казаньяс-і-Пахес