Патологічний процес

Патологічний процес — закономірна динамічна сукупність складних рефлекторних реакцій в тканинах, органах та системах, спрямованих на компенсацію впливу і/або наслідків впливу подразника (шкідливого чинника)[1][2]. Патологічний процес характеризується: стереотипністю, універсальністю, відносним полісилогізмом і автохтонністю, еквіфінальністю, а також характерною онтогенетичною динамікою.[3]

Ключові характеристики патологічних процесівРедагувати

  1. Стереотипність — наявність характерних рис типового патологічного процесу незалежно, в якому органі чи тканині він відбувається, яка причина його викликає.
  2. Універсальність — патологічні процеси можуть протікати в структурі різних нозологічних одиниць.
  3. Відносна поліетіологічність — відносність причинності пускового фактора патологічного процесу (причинний фактор виконує лише пускову, тригерну роль і не є постійно діючим).
  4. Автохтонність — властивість патологічного процесу саморозвиватися незалежно від продовження дії його причинного фактора.
  5. Еквіфінальність — множинність різних молекулярних і клітинних механізмів реалізації типового патологічного процесу, що призводять до однакового шляху його розвитку і вирішення (Б. Г. Режабек).
  6. Онтогенетична динаміка — еволюційне вдосконалення механізмів регуляції і енергетичної економічності перебігу патологічного процесу (І. І. Мечников).

Патологічні процеси, для яких характерні всі перераховані ознаки, називаються типовими патологічними процесами. Прикладами патологічних процесів є:

і тому подібне.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Михайлов В. В. Основы патологической физиологии: Руководство для врачей. М.: Медицина, 2001, 704 с.
  2. Левицкий П. Ф. Патофизиология: Учебник: В 2 т. — 2-е изд., испр. и доп., — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. — т.1. — 752 с.
  3. Зайчик А. Ш., Чурилов Л. П. Общая патофизиология (с основами иммунопатологии). Учебник для студентов медВУЗов. — СПб.: 2005. — ЭЛБИ-СПб, 652 с.