Парк Такси́м-Гезі́ (тур. Taksim Gezi Parkı; колишня назва — парк Іненю) — міський парк на площі Таксим у районі Бейоглу в центрі Стамбула, один із найменших парків міста. Розбитий на місці османських казарм, у травні-червні 2013 року парк став місцем зіткнень турецької поліції зі стамбульською громадою, яка протестувала проти наміру уряду відновити казарми і вирубати парк, побудувавши на його місці торговий центр.

Парк Таксим-Гезі
тур. Taksim Gezi Parkı
Фонтан у парку, березень 2013
41°02′18″ пн. ш. 28°59′13″ сх. д. / 41.03833° пн. ш. 28.98694° сх. д. / 41.03833; 28.98694Координати: 41°02′18″ пн. ш. 28°59′13″ сх. д. / 41.03833° пн. ш. 28.98694° сх. д. / 41.03833; 28.98694
Тип парк
Статус відкритий цілий рік
Відкрито 1943
Архітектор Henri Prostd
Колишні назви Парк Іненю (тур. İnönü Park)
Площа 3,8 га
Керівна установа Стамбульський міський муніципалітет
Країна  Туреччина
Розташування місто Стамбул, Туреччина
Парк Таксим-Гезі. Карта розташування: Туреччина
Парк Таксим-Гезі
Парк Таксим-Гезі
Парк Таксим-Гезі (Туреччина)
Мапа
CMNS: Таксим-Гезі у Вікісховищі

Історія ред.

На території, де зараз є парк, у 1806 році були споруджені казарми, відомі під назвою Артилерійських казарм Халіл-паші (тур. Halil Paşa Topçu Kışlası). Будівля була виконана у стилі, який поєднував у собі елементи османської, російської та індійської архітектури. Під час інциденту 31 березня 1909 року казарми сильно постраждали і підлягали ремонту.

З часом внутрішній двір казарм був перебудований і став першим у місті стадіоном. На стадіоні «Таксим» 26 жовтня 1923 турецька збірна з футболу провела свій перший в історії офіційний матч — вона зіграла зі збірною Румунії внічию (2:2).

У 1936 році президент Туреччини Ататюрк запросив французького архітектора і міського дизайнера Анрі Проста (1874—1959) для складання плану розвитку міста. У рамках цього плану у 1940 році, коли міським головою був Лютфі Кирдар, будівлю казарми було знесено.

Згідно з планом Проста, передбачалося створення в центрі міста великого зеленого парку, який розташовувався б на території між районами Таксим, Нішанташі і Оф і доходив б до Босфору. Робота над парком була завершена у 1943 році, коли він був відкритий під назвою Парк Іненю (тур. İnönü Park) на честь другого президента країни Ісмета Іненю (при владі у 1938—1950 рр.). Територія парку з часом зменшилася у зв'язку з будівництвом великих готелів, змінювався і його внутрішній вигляд.

Протести проти ліквідації парку ред.

У 2013 році уряд країни виступив з ідеєю відновити історичну будівлю казарми і вирубати парк. Це викликало незадоволення місцевої громади і призвело до демонстрацій на території парку, котрі відтак переросли у зіткнення поліції з протестувальниками на площі Таксим, а потім і в інших районах міста і Туреччини взагалі[1]. Зрештою, плани щодо ліквідації парку були скасовані[2][3].

Примітки ред.

  1. Euronews: Туреччина: громадська акція стає політичною [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Mahkeme, Gezi Parkı'nda yürütmeyi durdurdu. zaman.com.tr. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  3. Beyoğlu Belediye Başkanı: Gezi Parkı eylemleri geride kaldı (Turkish)/Mayor of Beyoğlu: Gezi Park Protests in the past. Hürriyet. 23 серпня 2013. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.