Панін Андрій Володимирович

радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер

Андрі́й Володи́мирович Па́нін (рос. Андрей Владимирович Панин; 28 травня 1962, Новосибірськ, РРФСР, СРСР — 6 березня 2013, Москва, Росія) — російський актор театру і кіно, кінорежисер. Заслужений артист Російської Федерації (1999). Лауреат ряду кінопремій.

Панін Андрій Володимирович
рос. Панин Андрей Владимирович
Ім'я при народженніПанин Андрей Владимирович
Народився28 травня 1962(1962-05-28)
Новосибірськ, РРФСР, СРСР
Помер6 березня 2013(2013-03-06) (50 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Національністьросіянин
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністькінорежисер, актор, актор театру, телеактор, режисер
Alma materКемеровський державний університет культури і мистецтв і Школа-студія МХАТ (1990)
Роки діяльностіз 1991
У шлюбі зРогожкіна Наталія Сергіївна
IMDbID 0659521
Нагороди та премії

CMNS: Панін Андрій Володимирович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Андрій Панін народився 28 травня 1962 року в Новосибірську. Через два роки сім'я переїхала в Челябінськ. Потім, коли Андрію було шість років — він переїхав до Кемерово, де і прожив шістнадцять років.

У Кемерові закінчив Інститут культури і мало не закінчив харчовий інститут. Деякий час працював в Мінусинському театрі, а потім відправився підкорювати Москву. У 1991 році у він закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня О. Калягіна) і став актором МХАТ імені А. П. Чехова. Серед його сценічних робіт — ролі у виставах «Три сестри», «Скупий лицар», «Одруження», «Смертельний номер», антрепризна постановка «Зима». Зайнятий в спектаклях театру під керівництвом Олега Табакова.

Одну з перших ролей в кіно Андрій Панін зіграв у фільмі «По прямій» (реж. Сергія Чліянца). Популярність актор здобув завдяки картинам «Мамо, не горюй» М. Пежемського, «Мама» Д. Євстигнєєва. Безсумнівним творчим досягненням актора є роль кримінального авторитета Льови Шаламова у фільмі режисера Олександра Атанесяна «24 години». Масова популярність прийшла до актора після телесеріалу «Бригада», де він майстерно зіграв роль корумпованого співробітника правоохоронних органів, який пішов у глибокий кримінал початку 1990-х. Популярності Паніна сприяв також успіх телесеріалу «Каменська».

Знявся в українському телесеріалі «День народження Буржуя-2» (2002) та зіграв головну роль в українському фільмі «Ілюзія страху».

У 2005 році був запрошений до журі Вищої ліги КВК.

У 2006 році випустив експериментальну акторську майстерню у Всеросійському державному інституті кінематографії імені С. А. Герасимова.

У 2011 році Панін почав зніматися в ролі доктора Ватсона в новому російському серіалі про Шерлока Холмса. За розповідями режисера, у новій версії розповіді Ватсона виявляться масовими фантазіями.

Помер на 51-му році життя 6 березня 2013 року в Москві за не до кінця з'ясованих обставин. Тіло 51-річного актора виявили в його власній квартирі на Балаклавському проспекті, Північне Чертаново. За даними ЗМІ рідні протягом чотирьох днів не могли додзвонитися до актора, а вранці 7 березня знайомий виявив тіло Паніна з травмою голови. 12 березня 2013 року похований на Троєкурівському кладовищі.

Особисте життя

ред.

Андрій Панін — батько трьох дітей. Від першого шлюбу з економістом Тетяною у нього донька Надія, від другого шлюбу з Наталією Рогожкіною — сини Олександр і Петро.

Фільмографія

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1992 ф По прямій По прямой
1992 ф Ризик без контракту Риск без контракта Костянтин
1994 ф Прохіндіада 2 Прохиндиада 2 чоловік на біржі
1997 ф День повнолуння День полнолуния капітан
1998 ф Мамо, не горюй Мама, не горюй Морячок
1998 с Чехов і Ко Чехов и Ко Петро Рубльов/Пружина-пружінскій
1999 ф Мама Мама батько сімейства Юр'євих
1999 ф Жінок кривдити не рекомендується Женщин обижать не рекомендуется директор школи
1999 ф Каменська Каменская Стасов
2000 ф Весілля Свадьба Гаркуша
2000 с Кордон. Тайговий роман Граница. Таёжный роман В'ячеслав Ворон
2000 ф Ніжний вік Нежный возраст капітан Окуньков
2000 ф Літній дощ Летний дождь Романов
2000 ф Артист і майстер зображення Артист и мастер изображения Затейнік, Ликер
2000 ф 24 години 24 часа Льова Шаламов
2000 ф Замість мене Вместо меня бізнесмен
2001 ф Життя забавами повне Жизнь забавами полна Віктор
2001 с Сімейні таємниці Семейные тайны Максим Савін
2001 с П'ятий кут Пятый угол Юрій Пестров
2001 с День народження Буржуя 2 День рождения Буржуя 2 майор Мовенко
2001 ф Отрути, або Всесвітня історія отруєнь Яды, или Всемирная история отравлений Чезаре Борджіа
2002 ф Спартак і Калашников Спартак и Калашников Марат Іванович
2002 с Каменська 2 Каменская 2 Стасов
2002 с Марш Турецького-2 Марш Турецкого-2 Скунс
2002 ф Навіть не думай! Даже не думай! Чернов
2002 с Бригада Бригада Володимир Євгенович Каверін
2002 ф Шукшинські розповіді Шукшинские рассказы Хмирь
2002 ф Тріо Трио майор Микола Єгорович Агапов
2003 ф Шик Шик закрійник Платон Андрійович
2003 с Каменська 3 Каменская 3 Стасов
2004 ф Вершник на ім'я Смерть Всадник по имени Смерть Жорж
2004 ф Навіть не думай 2: Тінь незалежності Даже не думай 2: Тень независимости Чернов
2004 с Людина-амфібія. Морський диявол Человек-амфибия. Морской дьявол імпресаріо
2004 ф Водій для Віри Водитель для Веры капітан Савельєв
2005 ф Бій з тінню Бой с тенью Валієв
2005 ф Мамо, не горюй 2 Мама, не горюй 2 Моряк
2005 с Повний вперед! Полный вперёд! Микола Кокарев / режисер спільно з Т. Владимирцева
2005 ф Піжмурки Жмурки Архітектор
2005 с Доктор Живаго Доктор Живаго Євграф Живаго
2006 ф Сволота Сволочи Вишневецький
2006 с Останній бронепоїзд Последний бронепоезд Михайло Романов / Лісоруб
2007 ф Бій з тінню 2: Реванш Бой с тенью 2: Реванш Валієв
2007 ф Онук космонавта Внук космонавта скінхедТолян Титов / режисер спільно з Т. Владимирцева
2007 с Злочин і кара Преступление и наказание Порфирій Петрович
2007 ф Ванечка Ванечка Гаврилов
2008 с Каменська 5 Каменская 5 Стасов
2008 ф Морфій Морфий фельдшер Анатолій Лукич Дем'яненко
2008 ф Приречені на війну Обречённые на войну Стефан
2008 ф Поцілунок не для преси Поцелуй не для прессы президент Олександр Олександрович
2008 ф Ілюзія страху Иллюзия страха Ігор Короб / Цар Соломон / Гарік
2008 ф Пробка Пробка
2009 ф Старша дружина Старшая жена З'їзд
2009 ф 9 травня. Особисте ставлення (кіноальманах) 9 мая. Личное отношение (киноальманах) радянський солдат (новела «У травні 1945-го»)
2009 ф Вовки Волки Зіновій Петрович
2009 с Журов Журов слідчий прокуратури Іван Іванович Журов
2009 тф З йолопом С болваном
2010 ф Кандагар Кандагар штурман Готов
2010 ф Стомлені сонцем 2 Утомлённые солнцем 2: Предстояние піонервожатий Кравець
2010 ф Апельсиновий сік Апельсиновый сок Стівен
2010 ф Близький ворог Близкий враг злодій в законі Тяпкін, Валек
2010 с Журов-2 Журов-2 слідчий прокуратури Іван Іванович Журов
2010 ф На зраді На измене Василь Кошкін
2010 ф Одна ланка Одно звено Іван
2011 ф Generation П Generation П Коля
2011 с Каменська 6 Каменская 6 Стасов
2011 с Стомлені Сонцем 2: Передстояння (телеверсія) Утомлённые солнцем 2 (телеверсия) піонервожатий Кравець
2011 ф Висоцький. Спасибі, що живий Высоцкий. Спасибо, что живой лікар Анатолій Нефедов
2011 ф Бій з тінню 3D: Останній раунд Бой с тенью 3D: Последний раунд Валієв
2011 ф Моя шалена родина Моя безумная семья Віктор Сергійович
2012 ф Відрив Отрыв начальник табору майор Грумель
2012 с Висоцький. Чотири години справжнього життя Высоцкий. Четыре часа настоящей жизни лікар Анатолій Нефедов
2012 ф Спокута Искупление Федор
2012 ф Орда Орда Тінібек
2013 с Гетери майора Соколова Гетеры майора Соколова майор Соколов
2013 с Шерлок Холмс Шерлок Холмс Доктор Ватсон
2013 с Бомба Бомба

Нагороди

ред.
  • 1999: Заслужений артист Російської Федерації
  • 2001: Премія «Золотий овен» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» (фільм «Весілля»)
  • 2001: XII Міжнародний фестиваль акторів кіно «Сузір'я-2001» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» (фільм «Весілля»)
  • 2003: Лауреат Національної кінематографічної премії «Ніка» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» (фільм «Шик»)[1]
  • 2012: Лауреат Національної кінематографічної премії «Ніка» (посмертно) в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» (фільм «Спокута»)[2]

Примітки

ред.
  1. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» 2003 року (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
  2. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» 2012 року (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 3 липня 2013.

Література

ред.
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.598.