Панченко Олександр Іванович
український юрист (адвокат-правозахисник), громадський діяч, письменник-документаліст, публіцист, краєзнавець
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Панченко Олександр Іванович (нар. 29 вересня 1961, с. Сокириха, Полтавська область) — український юрист (адвокат-правозахисник), громадський діяч, письменник-документаліст, публіцист, краєзнавець. Доктор права (1998), приват-доцент УВУ (2002, м. Мюнхен, Німеччина). Віце-президент Асоціації українських правників (1993—2006); член Керівної ради Світового конгресу українських юристів (1992—1994, 2002—2004) і Харківської правозахисної групи.
| Панченко Олександр Іванович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
29 вересня 1961 (62 роки) с. Сокириха, Полтавська область | |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна | |
| Національність | українець | |
| Діяльність | адвокат, письменник, краєзнавець, публіцист | |
| Alma mater | Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова і Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |
| Знання мов | українська | |
| Нагороди |
| |
| Премії | Львівська обласна премія імені героя України Степана Бандери (2012), журналістська премія імені Василя Симоненка (2014), імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2015), імені Івана Огієнка (2015), імені Дмитра Яворницького НСКУ (2016), Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2019, м. Тернопіль), імені Ірини Калинець (2018), міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» та інші | |
Життєпис
ред.Закінчив Севастопольське вище військово-морське інженерне училище (1983) та юридичний факультет Київського державного (тепер — Національний) університету імені Тараса Шевченка (1991).
1983—1986 — офіцер Північного флоту, командир групи автоматики і телемеханіки ядерного реактора атомного підводного човна в Заполяр'ї (нині РФ). Згодом працював в органах державного управління, юрисконсультом на підприємствах у м. Лохвиця; від 1995 — адвокат у галузі кримінального, цивільного та бізнесового права.
Майже щороку відвідує місця національно-визвольних змагань на Тернопільщині — Бережани, Зборів, Козову, Підволочиськ, Тернопіль, Чортків. Співпрацював з редакцією ТЕС.
Доробок
ред.Автор 12 наукових розвідок, книг політичної публіцистики, україністики та краєзнавства; упорядкував і видав 13 книг споминів та збірників статей діячів української політичної еміґрації, нарисів, статей, есе з проблем та історії українського державотворення, статей у наукових збірниках, вітчизняних періодичних виданнях, часописах «Свобода» (США), «Вісті комбатанта» (Канада) й інших.
Книги
ред.- Микола Лебедь. Життя, діяльність, державно-правові погляди. в-во «Кобеляки» Полтавської області, 2001. ISBN 966-95488-0-2
- Держава, право і революція у визвольній концепції Анатоля Камінського. видавництво «Гадяч» Полтавської області, 2002. ISBN 966-95949-3-6
- Мирослав Прокоп. Нарис політичного портрету. в-во «Гадяч» Полтавської області, 2002.
- Асоціація українських правників. Хронологія діяльності, здобутки й перспективи, Івано-Франківськ, 2002.
- Українська головна визвольна рада — ГС ЗС УГВР — ЗП УГВР — середовище УГВР. Документи, інформації, словник імен. -во «Гадяч», ISBN 966-95949-2-8 В
- Лев Ребет: Нація і держава. Демократія і право. в-во «Гадяч». 2003. — ISBN 966-8285-01-8
- Організація Українських Націоналістів за кордоном в контексті українського державотворення. Науково-популярний нарис. в-во «Гадяч», 2003. ISBN966-8285-05-0
- Полтавщина: Лохвицький край. видавництво «Гадяч», 2004. ISBN 966-8285-13-1
- Із архіву Марцюка. в-во «Гадяч», 2004.
- Краєві позиції та фінанси ОУН і УПА. Допомога українським політв'язням. в-во «Гадяч», 2006. ISBN 966-8285-40-9
- Мала енциклопедія Лохвиччини. Мій рідний край та тлі української історії в персоналіях, ISBN 978-966-8285-71-4
- Армянский легион. Факты, размышения, реконструкции, архивные материалы и воспоминания (рос. мова), Київ, «Видавництво імені Олени Теліги», 2013. ISBN 978-966-355-081-7
- Українська австраліана. — Полтавщина, Галичина, Боснія. «Видавництво імені Олени Теліги», 2014. Київ. — ISBN 978-966-3555-100-5
- Біографічно-історичний народний календар-альманах «Лохвиця, Посулля, Україна…». видавництво «Гадяч», 2015 — ISBN 978-617-567-089-7[1]
- Друга дивізія УНА. Енциклопедія воєнної Доби. УНК, УНА, 2-га Дивізія УНА, Протипанцерна бриґада «Вільна Україна», УВВ, УВК, Українська допоміжна поліція у боротьбі за Волю України в подіях, персоналіях, спогадах, реконструкціях, версіях та інформаціях. — Історія, — (Спільна книга з д-ром Іваном Буртиком) — видавництво «Гадяч» Полтавської області, 2016 — ISBN 978-617-567-093-4[2]
- Лохвицьке товариство сільських господарів та повіт. — Історія, наука і долі на зламі Доби (нариси, біографії, документи, світлини), — Київ, Видавництво імені Олени Теліги, 2017 рік ISBN 978-966-355-103-6
- Український демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. — Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР — ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есе". — Київ, Видавництво імені Олени Теліги, 2018. ISBN 978-966-355-126-5
- Полтавська діаспора. Велика енциклопедія. Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. — Українці, московити, євреї… Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи". — Видавництво «Гадяч», 2021. ISBN 978-617-567-137-5
- «Незбагнення лохвиця — Планета Українського Світу. Незнищенні терени українства: Сенча, Чорнухи, Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю в світовому обширі. — Історія, постаті, події, звичаї, постаті, світлини». ISBN 978-617-657-158-8)
Упорядковані збірники
ред.- Мирослав Болюх. «Оглянувшись в минуле…», (258 с.), видавництво «Гадяч», 2004. ISBN 966-8285-14-Х
- Василь Томків. «…Та найбільше любив Україну», видавництво «Гадяч», 2004. ISBN 966-8285-18-2
- Володимир Осип Демчук. «Життя. Війна. Поезії» (Спогади, роздуми та поезії вояка Дивізії «Галичина»), видавництво «Гадяч», 2003. ISBN 966-82-85-08-5
- Дарія Ребет. «На перехрестях визвольних змагань» (Вибрані статті), видавництво «Гадяч», 2003. ISBN 966-95949-8-7
- Володимир П. Стахів. «Про українську зовнішню політику, ОУН, Карпатську Україну та політичні вбивства кремля», видавництво «Гадяч», 2005. — ISBN 966-8285-25-5
- Анатоль Камінський. «На шляху до національної держави. Еволюція і революція. Самоборона і наступ. Процес і потенціал», видавництво «Гадяч», 2005. ISBN 966-8285-26-3
- Зиновій Соколюк. «Теорія поліції», видавництво «Гадяч», 2005 — ISBN 966-8285-30-1
- Ірина Козак (Савицька). «На буремних шляхах визвольної боротьби», в-во «Гадяч», 2005. –ISBN 966-8285-36-0
- Богдан Кордюк. «Із міркувань на різні теми», в-во «Гадяч», 2006. ISBN 966-8285-39-5
- Українці і євреї, в-во «Гадяч», 2006. ISBN 966-8285-42-5
- Євген Врецьона. «Фраґменти з життя та боротьби», вид-во «Гадяч», 2006. ISBN 966-8285-46-8
- Зв'язкова генерала Галина Дидик: «…На жаль, і я жива», вид-во «Гадяч», 2007. ISBN 978-966-8285-50-9
- Роман Ільницький. «Думки про українську визвольну політику», вид-во «Гадяч», 2007. ISBN 978-966-8285-47-9
- Василь Томків. «Важко забути. Фраґменти із пережитого та написаного», вид-во «Гадяч», 2007. ISBN 978-966-8285-59-2
- о. д-р Іван Гриньох. «Бог і Україна понад усе», в-во «Гадяч» 2007. — ISBN 978-966-8285-64-6
- Анатоль Камінський. «„Пролог“ у холодній війні проти Москви. Продовження визвольної боротьби із-за кордону», в-во «Гадяч», 2009 — ISBN 978-966-8285-95-0
- «Микола Лебедь і визвольна боротьба ОУН, УПА, УГВР. Збірка вибраних праць Миколи Лебедя та інших діячів українського організованого національно-визвольного руху», видавництво «Гадяч» , 2011 — ISBN 978-617-567-021-7
- «Українська дивізія „Галичина“ та тлі Доби Воюючої України». Збірка стосовних праць, статей та споминів", видавництво «Гадяч» , 2011. ISBN 978-617-567-027-9
- Поль Половецький (Полікарп Порфирович Плюйко). «Трагедія поневоленого народу. Розмірковую… Аналізую. Викриваю!…», видавництво «Гадяч», 2012. ІSBN 978-617-567-038-5
- «Лохвицький історичний збірник», (перевидання книги «Лохвицкій историческій сборник», издание Лохвицкаго уезднаго земства, Кіев, тип. Т-ва Н. А. Гирич, Трехсвятительская ул.14., 1906), Київ, видавництво імені Олени Теліги, 2012. — ISBN 978-966-355-080-0
- Лев Ребет, Дарія Ребет. «ОУН, нація, демократія, Україна» — Вибрані праці, статті, спогади", Київ, «Видавництво імені Олени Теліги», 2013. ISBN 966-355-091-6[3]
- Митрович Кирило. «Від філософії Григорія Сковороди до міркувань в українському самостійницькому часописі „Сучасність“. — Роздуми, аналізи розважання», КП «Видавництво „Гадяч“» — 2024. ISBN 968-617-567-167-2
Нагороди
ред.- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2020) — за вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм[4];
- премії
- Львівська обласна премія імені героя України Степана Бандери (2012) у номінації "Політична діяльність[5][6];
- журналістська премія імені Василя Симоненка (2014)[7];
- імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2015) — за популяризацію духовно-культурних надбань українського народу, діяльність у галузі україністики, внесок у справу утвердження Української державности, зміцнення духовности й патріотизму нашого народу, видавничу діяльність, 25-літню національно-державницьку позицію в обороні прав, свобод і засад окремішности українського народу[8];
- імені Івана Огієнка (2015) у галузі освіти[9];
- імені Дмитра Яворницького НСКУ (2016)[10];
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2019, м. Тернопіль) — за видання понад тридцяти книжок з історії національно-визвольної битви[11][12][13];
- імені Ірини Калинець (2018) — за утвердження авторитету України та дослідження «білих плям» в історії України[14][15];
- міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2024) — за визначну наукову, публіцистичну, видавничу та громадську діяльність на благо України[16];
- Відзнака «Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь» (2023)[17][18];
- міжнародна відзнака Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» (2023)[19];
- інші відзнаки.
Примітки
ред.- ↑ Онацький, В’ячеслав (20 червня 2014). Книжка Олександр Панченка про українців в Австралії з’явилась у Києві. Український погляд (укр.). Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Онацький, Вячеслав (10 листопада 2016). Дуже цікава й ґрунтовна книга прикарпатця та наддніпрянця про маловідоме з історії українського війська. Український погляд (укр.). Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Панченко, Олександр. Теоретик нації професор Лев Ребет - борець і жертва Кремля. Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 8 жовтня 2020 року № 425/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста»
- ↑ У Львові оголосили перших переможців премії імені Степана Бандери. Тиждень. 27 червня 2012.
- ↑ Кисілевська, Нінель (30 червня 2012). Премії імені Степана Бандери вручені у Львові. Укрінформ. Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Нагородили лауреатів журналістської премії імені Василя Симоненка. Фонд національно-культруних ініціятив імені Гната Хоткевича. 15 січня 2015.
- ↑ Дзюба, Сергій (2 квітня 2015). Лауреати міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2015 рік. Жінка-УКРАЇНКА.
- ↑ Визначені лауреати премії імені Івана Огієнка 2015 року. Житомирська обласна державна адміністрація. 31 березня 2015.
- ↑ Пленум правління НСКУ, Премія імені Дмитра Яворницького (25.11.2016). Національна спілка краєзнавців України. 28 листопада 2016.
- ↑ Семеняк, Валентина (24 січня 2020). Вручено Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Братів Лепких. TeNews.
- ↑ Семеняк, Валентина. Вручено Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Братів Лепких. ТНПУ (українська) . Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Вручено Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Братів Лепких. Буквоїд. Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ У Львівському університеті відбулося нагородження лауреатів премії імені Ірини Калинець. Львівський університет. 19 травня 2018.
- ↑ У Львові вручили премії ім. Ірини Калинець. Рідна Львівщина. 19 травня 2018. Процитовано 25 травня 2025.
- ↑ Слапчук, Василь (2024). Лауреати Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2024 рік. Чернігівщина.
- ↑ Лауреати «Медалі Ґарета Джонсона» 2023 року. Майдан. 12 вересня 2023.
- ↑ editor (23 листопада 2023). Дослідник голодомору з Полтавщини Панченко став лауреатом медалі Ґарета Джонса. Український погляд (укр.). Процитовано 25 травня 2024.
- ↑ Краєзнавець з Лохвиці на Полтавщині став лауреатом Всеукраїнського фонду Тараса Шевченка. Полтавщина (Полтавський офіс УІНП (за матеріалами сайту Української літературної газети)). 26 травня 2023. Процитовано 25 травня 2024.
Джерела
ред.- Мельничук, Б., Щербак, Л. Панченко Олександр Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 24. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Москаленко О. Шлях хуторянина // Свобода. — 2021. — 25 лист.
Посилання
ред.- Асоціація українських правників
Панченко Олександр Іванович у соцмережі «Facebook»- Олександр Іванович Панченко // Чтиво.
