Відкрити головне меню

Пантелімон Халіппа (рум. Pantelimon Halippa, *13 серпня 1883, Куболта, Сороцький повіт, Бессарабська губернія — †30 квітня 1979, Бухарест) — молдовський і румунський політичний і громадський діяч, журналіст, історик-краєзнавець, провідний ідеолог об'єднання Бессарабії з Королівством Румунія. Публікувався спочатку російською і румунською, а з 1918 року виключно румунською мовою.

Пантелімон Халіппа
Пантелімон Халіппа
Прапор
Державний міністр Королівства Румунія
з 10 листопада 19286 червня 1930
13 червня 19304 квітня 1931
6 червня10 серпня 1932
20 жовтня 19329 листопада 1933
Прапор
Міністр праці, здоров'я і соціального захисту Румунії
13 червня — 8 жовтня 1930
Прапор
Міністр громадських робіт та комунікацій Румунії
14 листопада 1929 — 7 липня 1930
Прапор
Міністр громадських робіт Румунії
з 6 червня20 червня 1927
10 листопада 192814 листопада 1929
Прапор
Державний секретар Бессарабій в складі Румунії
5 грудня 1919 — 12 березня 1920
 
Партія: Bessarabian Peasants' Party[d]
Освіта: Тартуський університет
Народження: 13 серпня 1883(1883-08-13)
Куболта, Сороцький повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть: 30 квітня 1979(1979-04-30) (95 років)
Бухарест, Соціалістична Республіка Румунія
Громадянство: Румунія
Нагороди:
орден Республіки (Молдова)

Медіафайли у Вікісховищі?

Погруддя Халіппи в Алба-Юлії

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 13 серпня 1883 в селі Куболта Сороцького повіту Бессарабської губернії (нині Синжерейський район Молдови) в родині паламаря сільській Свято-Єлисаветської церкви Миколи Івановича Халіппи і його дружини Параскеви Дмитрівни.

Навчався в початковій школі в рідному селі, відвідував курси в Єдинецькій духовній семінарії, потім в Кишинівській духовній семінарії. У 1904 вступив в Юр'ївський університет, але після революції 1905 був змушений повернутися в Бессарабію, де брав активну участь у громадському житті. Видавав газету, увійшов до керівництва Молдовської національної партії. У 1917 став віцепредседателем Сфатул Церій. Після приєднання Бессарабії до Королівства Румунія Халіппа займав високі державні посади — депутат, сенатор, міністр у кількох урядах. Пантелеймон Халіппа заснував в Кишиневі Народний університет, консерваторію «Уніря», Союз бессарабських письменників і журналістів, видавниче товариство «Лучаферул».

У 1950 Халіппа був арештований і висланий в СРСР, де був засуджений до 25 років каторги. Однак, через три роки його амністували і відправили до Румунії. Але тут і до 1957 Халіппа пробув у в'язниці.

Він помер в 1979 в Бухаресті.

Літературна діяльністьРедагувати

Халіппа написав понад 280 віршів, статей, перекладів, кілька історичних досліджень «Бессарабія до приєднання до Росії» (1914), «Бессарабія за часів імператора Олександра I». Після смерті була видана «Історія мого життя» (Povestea vieţii mele, 1990) і збірник статей (2001).

Пам'ятьРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Dorina N. Rusu, Membrii Academiei Române 1866—1999, Editura Academiei Române, Bucharest, 1999 ISBN 973-27-06967