Палац Розумовського (Батурин)

Пала́ц ге́тьмана Кири́ла Розумо́вського — пам'ятка архітектури національного значення в місті Батурині Чернігівської області; частина палацово-паркового ансамблю; музей Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Палац гетьмана Кирила Розумовського Pictogram infobox palace.png
Палац К. Розумовського.jpg
51°20′16″ пн. ш. 32°53′19″ сх. д. / 51.33778° пн. ш. 32.88861° сх. д. / 51.33778; 32.88861Координати: 51°20′16″ пн. ш. 32°53′19″ сх. д. / 51.33778° пн. ш. 32.88861° сх. д. / 51.33778; 32.88861
Тип парк і садиба[d]
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Батурин
Адреса Набережна, 1;
Таксофон +380 4635 48 6 51
Стиль неокласицизм
Архітектор Чарлз Камерон
Засновано 1799-1803
Відкрито щодня без перерв
Закрито листопад-березень – у понеділок
Режим роботи 10:00 — 18:00
Вартість екскурсійне обслуговування
(станом на січень 2019 року)
дорослі:50 грн.
пільгові категорії: 25 грн.
Відвідувачі 43 250 чол. на рік
Куратор НІКЗ «Гетьманська столиця»
Сайт baturin-capital.gov.ua
Палац Розумовського (Батурин). Карта розташування: Україна
Палац Розумовського (Батурин)
Палац Розумовського (Батурин) (Україна)

CMNS: Палац Розумовського у Вікісховищі
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Батурин - гетьманська столиця

ІсторіяРедагувати

 
Батуринський палац, план 2-го поверху.

З 1794 р. Кирило Розумовський постійно проживає в Батурині. Саме тоді він і замислює будівництво грандіозного палацово-паркового ансамблю.

Палац гетьмана Кирила Розумовського — видатна пам’ятка доби класицизму. В Україні це єдина архітектурна споруда, зведена геніальним архітектором Чарльзом Камероном[1]. Упродовж 1799—1803 рр. тут тривали масштабні будівельні роботи. Після смерті гетьмана, у 1803 році палац перейшов у власність його сина Андрія, який володів ним до своєї смерті (1836 р.). У 1824 році пожежа знищила майже всі інтер’єри споруди.

Питання подальшої долі гетьманського палацу підняв у 1908 р. на XIV Всеросійському Археологічному з’їзді в Чернігові Георгій Лукомський[2].

У 1909 р. Батурин відвідав правнук Кирила Розумовського Каміл Львович Розумовський, який виділив кошти на реставрацію палацу, де хотів створити Музей народного мистецтва.

З 1911 р. палац перейшов під опіку “Товариства захисту і збереження в Росії пам’ятників мистецтва і старовини”, на замовлення якого архітектор Андрій Білогруд зробив обміри і численні фотографії палацу, а також підготував проект його відбудови. Розпочалися реставраційні роботи, що тривали до 1913 р. — було повністю відновлено покрівлю палацу[3].

Події Першої світової війни надовго відвернули увагу наукової спільноти від цього шедевру.

У серпні 1923 р. споруда постраждала від сильної пожежі. На початку ХХ ст. був розібраний один з флігелів[4]. Під час Другої світової війни значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно-декоративні елементи пам’ятки.

У другій половині ХХ ст. був розібраний інший флігель ти повністю знищений гарний липовий парк. Центральна споруда всього комплексу - палац - зберігся. У ХХ ст. було здійснено кілька спроб відновлення палацу, які підтримали його стан, але жодна реставрація не була завершена.

У 2002 р. розроблено комплексну програму збереження пам’яток заповідника “Гетьманська столиця”, реалізація якої розпочалася в 2003 р. Проект відбудови розробили фахівці інституту “УкрНДІпроектреставрація”, роботи виконували спеціалісти корпорації “Укрреставрація”. Замовником реставраційних робіт виступила Чернігівська обласна державна адміністрація.

В 2003—2008 рр. під егідою Президента України Віктора Ющенка та при благодійній участі українських меценатів палац Кирила Розумовського відреставрований.

ФлігеліРедагувати

Дві прямокутні будівлі, розташовані по обидва боки від палацу. Розміри флігелів - 19 х 44 м. Посередині ширини кожного флігеля проходив довгий коридор шириною 2 м, що поділяв будівлі на дві симетричні половини. Кімнати обох половин флігеля розташовувалися симетрично. З торців споруди коридори першого поверху закінчувалися дверима, що вели надвір. Одразу поряд із вхідними дверима існували приміщення зі сходами на другий поверх. У кожному із флігелів находилося по 20 жилих кімнат, які опалювалися кахляними печами.

Архітектурним формам флігелів палацово-парково ансамблю притаманні стильові риси класицизму. Площину їхніх головних фасадів членували потужні пілястри.

Музейна експозиція в палаціРедагувати

 
Мельпомена. Скульптор М. Гоза.
 
Антична зала палацу.
 
Іконостас домової церкви - каплиці Св. Варвари.

З 2009 р. тривала копітка робота над створенням в палаці музейної експозиції. 22 серпня 2009 р. палац гетьмана Кирила Розумовського урочисто відкрито Президентом України Віктором Ющенком.

Загальна площа палацу — 2 483 м², експозиційна — 1 065,3 м².

На першому поверсі розміщені виставкові зали, які репрезентують історичне минуле гетьманського Батурина через призму державницької діяльності Кирила Розумовського та історію будівництва і реставрації палацово-паркового ансамблю в Батурині.

Інтер’єри другого поверху відновлені за аналогами збережених робіт Чарльза Камерона.

У залах палацу гетьмана Кирила Розумовського експонується низка оригінальних експонатів: меблі та предмети інтер’єру, картини, ікони XVIII—ХІХ ст.

Серед оригінальних експонатів, що належали гетьману Кирилу Розумовському і його родині, в експозиції представлено:

  • палаш лейб-компанійський XVIII ст., який належав Кирилу Розумовському. Палаш зберігався в родині Розумовських у Відні. Подарований прямим нащадком гетьмана Грегором Розумовським у день урочистого відкриття палацу 22 серпня 2009 р.
  • печатка суконної фабрики Кирила Розумовського. XVIII ст.
  • фрагменти надгробного пам’ятника гетьмана Кирила Розумовського. Скульптор Іван Мартос. 1805 р[5].
  • універсал гетьмана Кирила Розумовського про призначення сотником Переволочанським Стефана Лукомського. 9 жовтня 1763 р. Подарований прямим нащадком гетьмана Грегором Розумовським 8 квітня 2018 р.
     
Розписи стелі.
Гетьманська зала.
Камінна композиція.

Щорічні подіїРедагувати

Проходить 22 жовтня з нагоди річниці з дня народження сина гетьмана Андрія Розумовського з метою популяризації культурного надбання родини Розумовських як видатних історичних діячів та меценатів, залучення молоді до скарбниці національної спадщини засобами музичного мистецтва.

  • Щорічний науково-просвітницький захід “На гостинах у Гетьмана”[1].

Проходить 18 березня з нагоди річниці з дня народження Кирила Розумовського.

  • Щорічний конкурс «Розум-Фест»[2].

Проходить у рамках відзначення річниці з дня народження Кирила Розумовського 18 березня з метою виявлення обдарованих дітей та молоді, залучення їх до словесної творчості та мистецтва, формування творчої культури молодих українців, збереження пам’яті про видатного українського гетьмана Кирила Розумовського.

Див. такожРедагувати

Великі панорами палацуРедагувати

Велика панорама палацово-паркового комплексу гетьмана К. Розумовського

ЛітератураРедагувати

  1. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских. - С.Петербург., - 1880. - Т 1. - 486 с.

ПосиланняРедагувати

  1. Козьмян, Галина (1987). Чарлз Камерон. Ленинград: Лениздат. с. 176. 
  2. Кіяшко, Любов (2014). Георгій Лукомський та його внесок у вивчення і збереження памяток Батурина. Чернігів: Десна Поліграф. с. 112–114. 
  3. Лукомский Г. К. (1912). Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. Изд. Ком. по реставрации Батурин. дворца: Спб. с. 36. 
  4. Ризниченко, Василь (1923). Пожар Батуринського дворца. Среди колекционеров: Москва. с. 58. 
  5. Місечко, Тамара (2014). До питання про долю надгробка К.Г. Розумовського. Батуринська старовина: Чернігів. с. 81–87.