Вікіпедія

Павлів Дмитро Юліанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлів.

Дмитро Павлів
Ім'я при народженні Дмитро Юліанович Павлів
Народився 17 листопада 1956(1956-11-17) (67 років)
м. Городище, Черкаська область, УРСР, СРСР
Місце проживання Львів
Країна  УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність археолог
Alma mater Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Галузь археологія
Заклад Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України

Дмитро Юліанович Павлів (нар. 17 листопада 1956, м. Городище, Черкаська область, УРСР, СРСР) — український археолог та історик, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України.

Життєпис ред.

Дмитро Павлів народився 17 листопада 1956 р., м. Городище Черкаської області. Закінчив історичний факультет Львівського університету у 1981 році.

В Інституті українознавства імені І. Крип'якевича НАН України з 1975 року. Працював старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником. Один з провідних фахівців інституту у галузі археології доби бронзи та раннього заліза.

У 1991 році брав участь у Володимир-Волинській археологічній експедиції.

1992 року Дмитро Павлів у Львівській міській археологічній експедиції. Проводив рятівні розкопки на місці будови готелю «Золотий лев». У цьому ж році був членом Тернопільської розвідкової експедиції, яка проводила обстеження в зоні будови газогону в Козівському, Теребовлянському, Збаразькому районах, та у Бродівської розвідкової експедиції, яка проводила обстеження в зоні будови газогону в Бродівському та Золочівському районах.

У 1993 році в Західнобузькій розвідковій експедиції. Проводив обстеження над річкою Західний Буг, між селами Ромош та Старгород.

Брав участь в Українсько-польській археологічній експедиції у 1995 році. Досліджував поселення та поховання культури шнурової кераміки поблизу с.Сіде Самбірського району Львівської області.

У 1996-2004 роках керівник робіт у розвідковій експедиції для виявлення та обстеження курганних некрополів Верхньої Наддністрянщини.

1997-1999 роках був науковим співробітником розвідкових досліджень українсько-польської експедиції на території України та Польщі у верхів'ях Сяну та Дністра.

У 1999 році науковий співробітник Українсько-польська археологічна експедиція, яка проводила дослідження кургану культури шнурової кераміки поблизу с.Биків Дрогобицького району Львівської області.

Керівник робіт в Українсько-польській археологічній експедиції у 2000-2001 роках. Досліджував курганного могильника культури шнурової кераміки поблизу с.Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області.

У 2000 році науковий співробітник розвідкової експедиції для обстеження місця будови автомагістралі Краковець-Львів.

Керівник робіт в Українсько-польській археологічній експедиції у 2002-2005 роках. Досліджував курган ранньоскитського періоду (V—IV ст. до Хр.), поселення та могильника межановіцької культури, поселення комарівської культури, укріпленої садиби Ґава-голіградської культури.

У 2003-2005 роках заступник керівника Яворівської рятівної археологічної експедиції, яка досліджувала пам'ятки межановіцької, тщинецької, черепинсько-лагодівської, пшеворської та черняхівської культур, поселень ранньосередньовічного часу на місці будови автомагістралі Краковець-Львів.

Наукові публікації ред.

Колективні монографії
  • Прадавня історія // Історія України. Львів, 1996. С.3-50.
  • Прадавня історія // Історія України. Львів, 1998. Видання друге, із доповненнями і змінами.С.3-50.
  • Прадавня історія // Історія України. З-тє вид., доп. і переробл. Львів : Світ, 2002. С. 3-54.
  • Прадавня історія // Історія України. Вид. 4-те. Львів : Світ, 2003. С. 3-54.
Статті
  • Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Археологія у дослідженнях членів НТШ». Наукове товариство імені Шевченка у Львові. 1991.
  • Дмитро Павлів. «Гальштатська культура». Енциклопедія історії України // НАН України, Інститут історії України. Київ, 2004. Т. 2. С. 45
  • Дмитро Павлів. «Тяглівський могильник. До прадавньої історії Белза та його околиць» // Белз і Белзька земля. Науковий збірник. Белз, 2004. Вип. 1. С. 41-51.
  • «Wyniki badań terenowych polsko-ukraińskiej ekspedycji archeologicznej w dorzeczugórnego Dniestru w 2002 r.» Rocznik Polskiej Akademii Umiejętności. Rok 2002/2003.Kraków, 2004. S. 284-291
  • Дмитро Павлів, Володимир Петегирич, Ігор Принада. «Поселення Х – ХІ ст. біля с. Черчика на Яворівщині». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2005. Вип. 9. С. 280-296
  • Дмитро Павлів. «Скарб із с.Руда та деякі аспекти культової практики у гальштатський період на заході України». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2005. С. 257-272.
  • Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Стародавні поселення біля Рулевого та Добростан на Яворівщині». Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України в 2004 р. Інформаційний бюлетень. Львів, 2005. С. 37-40
  • Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Таємниці давніх культур Дрогобицького підгір'я». Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України в 2004 р. Інформаційний бюлетень. Львів, 2005. С. 41-43
  • «Z badań nadnajdawniejszymi dziejami rejonu Drohobycza». Drohobycz miasto wielu kultur. Rzeszów, 2005. S. 9-59
  • «Wyniki badań wykopaliskowych polsko-ukraińskiej ekspedycji archeologicznej we wsi Bykiw, w dorzeczu górnego Dnitstru, w 2003 r». Rocznik Polskiej Akademii Umiejętności. Rok 2003/2004. Kraków, 2005. S. 285-295
  • «Krótka relacja z badań polsko-ukraińskiej ekspedycji archeologicznej we wsi Bykiw, rej. Drohobycz, w 2004 r». Rocznik Polskiej akademii umiejętności. Rok 2004-2005. Kraków, 2005. C.293-300.
  • Віталій Конопля, Дмитро Павлів. «Кременеві серпи із Старого Яричева». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. 2008. С. 387-389[1].
  • Ян Махнік, Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Кургани центральної частини Сянсько-Дністрянської височини». Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. 2009.
  • Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Доісторична пастуша будівля-«стая» з Добростан» [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.]. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 13. 2009. С. 102–112.
  • Денис Козак, Дмитро Павлів. «Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині». Археологія і давня історія України. Інститут археології НАН України. 2010[2].
  • Наталя Войцещук, Дмитро Павлів. «Горизонт ранньозалізного часу пам'ятки Грушів ІІ на Львівщині». 2011. С. 299-319.
  • Дмитро Павлів. «Нові знахідки зброї ранньогальштатського часу з Прикарпаття». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. 2011. С. 385-391.
  • Ян Махнік, Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Кургани на Войнилівській височині у міжріччі Сивки та Лімниці». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. 2012. С. 283-306.
  • Дмитро Павлів, Володимир Петегирич. «Дослідження пам'яток княжої доби на Малому Поліссі Львівщини і питання локалізації белзьких полів”». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. 2013. С. 193-222.

Примітки ред.

  1. ↑ Конопля В., Павлів Д. Кременеві серпи із Старого Яричева (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 2 жовтня 2018.
  2. ↑ Денис Козак, Дмитро Павлів. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині. Археологія і давня історія України. Інститут археології НАН України. 2010

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павлів_Дмитро_Юліанович&oldid=34926322