Сатурнія велика
| Сатурнія велика | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Saturnia pyri (Denis & Schiffermüller, 1775) | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Сатурнія велика[1] (павиноочка грушева, сатурнія грушева) (Saturnia pyri) — метелик родини Павиноочки. Найбільший нічний метелик Європи. Занесена до Червоної книги України.
Ареал ред.
Поширений у Північно-Західній Африці, Південній і частково Центральній та Східній Європі до південно-західної частини Росії, на Кавказі, в Малій Азії та в Ірані. В Україні трапляється майже повсюдно,крім Полісся[2].
Місце проживання ред.
Ландшафти з великою кількістю чагарників і дерев, узлісся, парки, сади, плодові плантації.
Метелик ред.
Найбільший метелик Європи. Розмах крил самця сягає 120 мм, самки — 150 мм. Статевий диморфізм невиразний. Крила буро-сірі. На кожному крилі є по одному великому вічку. Вічко чорне, облямоване охристорудим та чорним кільцями. Крила з кількома хвилястими лініями. Зовнішній край крил з чітко відокремленою кремовою облямівкою. Тіло та прикоренева частина крил опушені.[2]
Метелики літають з травня до червня. Активні вночі. Самці часто літають і вдень. Французький ентомолог Жан Анрі Фабр виявив, що самці павиноочки грушевої можуть прилетіти на запах феромонів самки, що перебуває на відстані 10-11 кілометрів.
Гусениця ред.
Стадія гусениці з червня до серпня. Гусениці великі, зелені, з поперечними рядами блакитних бородавок, на кожній з яких розміщено віночок із маленьких волосків з двома довгими булавоподібними волосками в центрі. Перед заляльковуванням зелена гусениця набуває коричневого забарвлення. Кормові рослини — плодові дерева різних листяних порід (яблуня, груша, вишня, слива, терен, волоський горіх, рідше — в'яз, ясен та ін.) Лялечка перебуває в яйцеподібному щільному коконі бурого кольору. Зимує лялечка.
Охорона ред.
Вид занесений до Червоної книги України як вразливий, чисельність якого незначна, лише на півдні країни в сприятливі роки локально є звичайним. Причини зменшення чисельності: знищення природних біотопів (чагарників, рідколісся тощо), застосування пестицидів у лісах, парках та садах.[2]. Розмір компенсації (штрафу) за незаконне добування, знищення або пошкодження особин цього виду на території України 250 грн[3].
Джерела ред.
- Günter Ebert (Hrsg.): Die Schmetterlinge Baden-Württembergs Band 4, Nachtfalter II (Bombycidae, Endromidae, Lasiocampidae, Lemoniidae, Saturniidae, Sphingidae, Drepanidae, Notodontidae, Dilobidae, Lymantriidae, Ctenuchidae, Nolidae). Ulmer Verlag Stuttgart 1994. ISBN 3-8001-3474-8
-
-
♂ -
♂ △ -
Спарювання
Посилання ред.
- ↑ Червона книга України. Тваринний світ / І. А. Акімов. — К.: «Глобалконсалтинг», 2009. — 624 с. — ISBN 978-966-97059-0-7
- ↑ а б в Червона книга України. Офіційний сайт
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України…»