Вікіпедія

ПВК «ЄНОТ»

(Перенаправлено з ПВК "ЄНОТ")

ENOT Corp (рос. ЧВК «ЕНОТ»; також часто записується як ENOT Corp) — російська приватна військова компанія, заснована Ігорем Мангушевим.

ПВК «ЄНОТ»
Участь у військовому конфлікті Бої за Дебальцеве
Засновник Мангушев Ігор Леонідович
Країна  Росія

Займалася найманством бойовиків в Україні, Сирії та Нагірному Карабасі.

Етимологія

ред.

ENOT — це абревіатура від повної назви організації, рос. Единые народные общинные товарищества, трансліт. Yedinyye narodnyye obshchinnyye tovarishchestva, латиніз. United People's Communal Partnerships (Об'єднане народно-громадське товариство). Єнот також означає російською мовою тварину, яка зображена на логотипі групи.[1]

Організація іноді відома як Yenot або Racoon PMC.[2]

Історія та діяльність

ред.

ENOT був заснований у 2011 році[3] російським націоналістом і засновником «Світлої Русі» Ігорем Мангушевим[1][4], щоб об'єднати ополченців на Донбасі та надати їм більш офіційного статусу та можливість конвертувати кошти на зарплати, пенсії та інші види соціального захисту.[5][4] ENOT вів збройну діяльність в Україні, Сирії, Нагірному Карабасі.[1] У 2012 році група провела військову підготовку на зборах правих ополченців для понад 450 осіб, заробивши 1,500,000 000 ($ 86 449 міжнародних доларів у 2012 році) протягом триденного заходу.[6]

З 2015 року група проводила військову підготовку в таборах Сербії, Донбасу та Білорусі.[1] Серед учасників тренувального табору — діти віком від 12 до 18 років з Росії, Чорногорії, Сербії, Білорусі, Придністров'я та Південної Осетії.[1] Сербський тренувальний табір, яким керували ветерани боснійської війни, був закритий сербським міністерством внутрішніх справ у 2018 році через занепокоєння жорстоким поводженням з дітьми.[1] 7 листопада 2018 року у відповідь на тренування дітей ФСБ і поліція Росії заарештували членів ENOT і звільнили їх наступного дня.[1]

ENOT називає себе в Росії русская православная община (укр. — «Російська православна громада") та офіційно зареєстрована в Міністерстві юстиції Росії в травні 2016 року як неприбуткова організація.[1] Офіційною метою була названа пропаганда та захист патріотичної молоді, хоча станом на 2018 рік офіційних звітів про діяльність група не надавала.[1] З 2015 року ENOT отримує підтримку від російського уряду для діяльності в Сирії та Карабасі.[4] ENOT брав активну участь у російсько-українській війні та підтримував війну на Донбасі.[4]

Розформування

ред.

Компанію розформували за наказом її засновника і керівника Ігоря Мангушева приблизно у 2019 році. Після цього колишнє керівництво компанії зазнало переслідувань з боку російського уряду.[7] У 2021 році скарбника ENOT Володимира Морозова засудили до 10,5 років позбавлення волі за вимагання.[8] У 2022 році лідера організації Романа Теленкевича засудили до 13 років позбавлення волі за організацію злочинного співтовариства, вимагання та погрозу вбивством чи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень.[9] На початку лютого 2023 року, під час російсько-української війни, засновник Ігор Мангушев був смертельно поранений у потилицю на російському автопосту в окупованій Кадіївці на Луганщині.[10][11] Після смерті Мангушева будь-які члени ПВК, що залишилися були переважно поглинені іншими підрозділами та організаціями.[7]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к Никитин, Дмитрий (9 листопада 2018). ФСБ начала задерживать участников ЧВК E.N.O.T. Daily Storm (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  2. ↑ Wife of neo-Nazi Russian army captain calls husband's wound "failed execution attempt". The Insider (рос.). 6 лютого 2023. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  3. ↑ "Еноты" в клетке. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). 5 квітня 1997. Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 8 лютого 2023.
  4. ↑ а б в г Goble, Paul. Russian Nationalist Group, Acting as a Private Military Company, Worries Kremlin. Jamestown Foundation (амер.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  5. ↑ Tumanov, Grigory (23 березня 2015). Послевоенные действия. Kommersant Vlast (рос.). с. 34. Архів оригіналу за 21 серпня 2022. Процитовано 8 лютого 2023.
  6. ↑ Полухина, Юлия (22 лютого 2019). "Еноты" в клетке: Как участники событий в Крыму и на Донбассе потеряли кураторов, деньги и свободу [“Raccoons” in a cage: How participants in the events in Crimea and Donbass lost curators, money and freedom]. Novaya Gazeta (рос.). Архів оригіналу за 30 August 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
  7. ↑ а б Askew, Joshua. Everyone is talking about Wagner. But who are Russia's other mercenaries?. Euronews. Yahoo! News. Процитовано 8 липня 2023.
  8. ↑ Суд в Туапсе приговорил идеолога ЧВК "ЕНОТ" к 10,5 годам колонии. BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 8 лютого 2023.
  9. ↑ Суд приговорил главу ЧВК "Е.Н.О.Т." к 13 годам колонии строгого режима. Радио Свобода (рос.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 8 лютого 2023.
  10. ↑ Умер командир подразделения Народной милиции ЛНР Мангушев (рос.). RIA Novosti. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 February 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  11. ↑ Notorious Russian nationalist Igor Mangushev shot dead in Ukraine. BBC News (брит.). 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ПВК_«ЄНОТ»&oldid=41738974