Вікіпедія

П'єр Бергунью

французький письменник

П'єр Бергунью
Pierre Bergounioux
Народився 25 травня 1949(1949-05-25) (74 роки)
Брив-ла-Гаярд
Громадянство Франція Франція
Національність Франція Франція
Діяльність письменник, літературний критик і скульптор
Alma mater École normale supérieure de Fontenay-Saint-Cloudd і Вища школа соціальних наук[1]
Мова творів французька
Жанр роман, есе, літературознавчі праці
Magnum opus Mietted
Брати, сестри Gabriel Bergouniouxd
Нагороди

П'єр Бергунью[2] (фр. Pierre Bergounioux, народився 25 травня 1949, Брив-ла-Гаярд) — французький письменник, літературний критик і скульптор.

Доробок Бергунью сприймається як єдина велика книга, літературознавці порівнюють поетику і структуру його творів з Клодом Сімоном та П'єром Мішоном. У 2009 році його доробок був відзначений Премією Роже Каюа.

Біографія і творчість ред.

Народився 1949 року у Брив-ла-Гаярд. Навчався в Еколь Нормаль де Сент-Клу. У 1986 році був відзначений Премією Алена-Фурньє. Довгий час викладав у колежі. Зараз викладає в Вищій національній школі красних мистецтв у Парижі. Проживає в Коррезі й передмісті Парижа.

Його книги, написані в особливо поетичному стилі, намагається з'ясувати болючі проблеми походження людини та втрати свого коріння не лише в географічному, але й онтологічному сенсі. Твори Бергунью є спробою подолати прірву між дитинством та дорослим життям. Йдеться також про власне незнання та про абсурдність світу. Як і Вільям Фолкнер, якому він присвятив окрему книгу та ряд статей, «між смутком та небуттям він вибрав смуток». Бергунью написав також книгу про школу з іронічним заголовком «Школа: місію виконано» (2006).

П'єр Бергунью зіграв самого себе у фільмі Наша музика Notre musique (2004) Жана-Люка Годара.

Він брат письменник і лінгвіста Габрієля Бергунью.

Твори ред.

  • Catherine, Gallimard (1984)
  • Ce pas et le suivant, Gallimard (1985)
  • La bête faramineuse, Gallimard (1986)
  • La maison rose, Gallimard (1987)
  • L'arbre sur la rivière, Gallimard (1988)
  • C'était nous, Gallimard (1989)
  • Johan Zoffany, Vénus sur les eaux, avec Bernadette de Boysson, éditions William Blake & Co. (1990)
  • La mue, Gallimard (1991)
  • L'orphelin, Gallimard (1992), ISBN 2-07-072712-2 ; перевидано в серії " L'imaginaire " (2009)
  • Le matin des origines, Verdier (1992), ISBN 2-86432-133-5
  • Le Grand Sylvain, Verdier (1993), ISBN 2-86432-176-9
  • La Toussaint, Gallimard (1994)
  • La casse, Fata Morgana (1994)
  • Points cardinaux, Fata Morgana (1994)
  • L'immémorable, avec Magdi Senadji, éditions À une soie (1994)
  • Au jour consumé, avec Jean-Michel Fauquet, éditions Filigranes (1994)
  • Miette, Gallimard (1995) et Folio (1996), Prix France Culture
  • La cécité d'Homère. Cinq leçons de poétique, éditions Circé (1995)
  • D'abord, nous sommes au monde, avec Alain Turpault, éditions du Laquet (1995)
  • Æneis, avec Philippe Ségéral, Fondation Paribas (1995)
  • La mort de Brune, Gallimard (1996) et Folio (1997)
  • Le chevron, Verdier (1996)
  • Haute tension, éditions William Blake & Co. (1996)
  • Le bois du chapitre, éditions Théodore Balmoral (1996)
  • Les choses mêmes, avec François Pons, éditions Les Cahiers de l'Atelier (1996)
  • La ligne, Verdier (1997)
  • L'empreinte, éditions François Janaud (1997); rééd. Fata Morgana (2007)
  • La demeure des ombres, éditions Art & Arts (1997)
  • Kpélié, Les Flohic éditeurs (1997)
  • Conversations sur l'Isle, entretiens avec Tristan Hordé, éditions William Blake & Co. (1998)
  • La puissance du souvenir dans l'écriture. L'effet Zeigarnik, éditions Pleins Feux (2000)
  • Le premier mot, Gallimard (2001)
  • Les forges de Syam, éditions de l'Imprimeur (2001); rééd. Verdier poche (2007)
  • Simples, magistraux et autres antidotes, Verdier (2001)
  • Un peu de bleu dans le paysage, Verdier (2001)
  • B-17 G, Les Flohic éditeurs (2001); réed. Argol (2006)
  • François, éditions François Janaud (2001)
  • Jusqu'à Faulkner, Gallimard (2002)
  • Aimer la grammaire, Nathan (2002)
  • L'héritage, entretiens avec Gabriel Bergounioux, Les Flohic éditeurs (2002); réed. Argol (2008)
  • Ordalies, avec Jean-Michel Fauquet, éditions Filigranes (2002)
  • Back in the sixties, Verdier (2003)
  • Univers préférables, Fata Morgana (2003)
  • Bréviaire de littérature à l'usage des vivants, Bréal (2004)
  • Le fleuve des âges, Fata Morgana (2005)
  • Pycniques et leptosomes. Sur C.-A. Cingria, Fata Morgana (2005)
  • Carnet de notes. Journal 1980–1990, Verdier (2006)
  • L'invention du présent, Fata Morgana (2006)
  • La fin du monde en avançant, Fata Morgana (2006)
  • École : mission accomplie, éditions les Prairies ordinaires (2006)
  • Sidérothérapie, Tarabuste (2006)
  • Où est le passé, entretien avec Michel Gribinski, L'Olivier (2007)
  • Carnet de notes. Journal 1991–2000, Verdier (2007)
  • Années folles, Circa 1924 (2008)
  • Agir, écrire, Fata Morgana (2008)
  • Couleurs, Fata Morgana (2008)
  • Une chambre en Hollande, Verdier (2009) ISBN 978-2-86432-568-0
  • Deux querelles (Une cadette épineuse suivi de L'humanité divisée), éditions Cécile Défaut (2009)
  • Deux écrivains français, éditions Fario (2009)
  • Chasseur à la manque, Gallimard (2010)
  • Les restes du monde, avec Joël Leick, Fata Morgana (2010)
  • Le Baiser de sorcière, Argol (2010)
  • La Fin du monde en avançant, Fata Morgana (2011)
  • Trois années, Fata Morgana (2011)
  • Carnet de notes. Journal 2001–2010, Verdier (2011)
  • Peindre aujourd'hui, Philippe Cognée, Galilée (2012)

П'єр Бергунью є також автором численних текстів, опублікованих в часописах та колективних збірках.

Примітки ред.

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20110721194655/http://auteurs.contemporain.info/pierre-bergounioux/
  2. ↑ Вимова прізвища

Література ред.

  • Revue Théodore Balmoral, numéro 45 (hiver 2003–2004) : " Compagnies de Pierre Bergounioux «. (Тексти багатьох авторів про Бергунью, неопубліковані тексти Бергунью, бібліографія, біографія).
  • Jean-Paul Michel, » La deuxième fois ", Pierre Bergounioux sculpteur (photographies de Baptiste Belcour), William Blake & co. éditeur (1997).
  • Vincent Pélissier, Autour du Grand Plateau. (Pierre Bergounioux, Alain Lercher, Jean-Paul Michel, Pierre Michon, Richard Millet), Tulle, Editions Mille Sources, 2002.
  • Jean-Pierre Richard, «La blessure, la splendeur» in L'Etat des choses, Gallimard, 1990.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Бергунью&oldid=26214874