Отто Ціліакс (нім. Otto Ciliax; 30 жовтня 1891, Нойдітендорф12 грудня 1964, Любек) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Отто Ціліакс
нім. Otto Ciliax
Otto-ciliax.jpg
Народився 30 жовтня 1891(1891-10-30)[1][2]
Neudietendorfd, Нессе-Апфельштедт, Гота, Тюрингія, Німеччина[1]
Помер 12 грудня 1964(1964-12-12)[1][2] (73 роки)
Любек, Шлезвіґ-Гольштайн, ФРН[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність солдат, підводник
Alma mater Військово-морська академія Мюрвікаd
Учасник Перша світова війна, Громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна і Channel Dashd
Роки активності з 1910
Військове звання Адмірал
Діти Otto H. Ciliaxd
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Саксен-Ернестіне 2 класу з мечами
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Медауйя
Орден Заслуг (Угорщина)
Медаль «За Іспанську кампанію»
Золотий Іспанський Хрест з мечами
Білий хрест військових заслуг (Іспанія)
Білий хрест військових заслуг з жовтими смугами (Іспанія)
Командор ордена Корони Італії
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак флоту

БіографіяРедагувати

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений на флоті.

З 22 вересня 1936 по 30 жовтня 1938 року — командир кишенькового лінкора «Адмірал Шеер». В цей же час був тимчасовим командувачем німецькими військово-морськими силами в Іспанії. З 22 березня по 26 червня 1938 року в якості командира «Адмірала Шеера» брав участь у блокаді постачання республіканців під час громадянської війни в Іспанії. З 1 листопада 1938 року перебував у розпорядженні штабу головнокомандувача лінійними силами. З 7 січня по 28 вересня 1939 року — командир новітнього лінійного крейсера «Шарнгорст» (участі в бойових діях крейсер у цей період не брав).

У вересні 1939 року очолив штаб командування групи військово-морських сил «Захід». З червня 1941 по травень 1942 року здійснював командування діями лінкорів. У лютому 1942 року успішно провів операцію «Цербер» по передислокації з Бреста в порти Німеччини трьох великих бойових кораблів — крейсерів «Шарнгорст», «Гнейзенау» і «Принц Ойген». На початку березня 1942 року керував операцією «Sportpalast», метою якої був перехоплення групою кораблів у складі лінкора «Тірпіц» і трьох есмінців арктичних конвоїв PQ-12 і QP-8 в Північному Льодовитому океані (через погану погоду конвої виявити не вдалося і кораблі повернулися на базу, потопивши одне випадкове судно). З 26 червня 1942 року по березень 1943 року інспектував торпедні катери. 4 березня 1943 року в званні адмірала призначений головнокомандувачем військово-морськими силами в Норвегії. Обіймав цю посаду до 25 лютого 1945 року, коли був узятий в полон союзниками.

Після звільнення 24 лютого 1946 року проживав в ФРН. 5 липня 1949 Отто Ціліакс з групою колишніх німецьких офіцерів на запрошення норвезької розвідки таємно прибув до Норвегії для консультацій з питання захисту країни від можливої ​​військової загрози з боку СРСР.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Hans Frank: Die deutschen Schnellboote im Einsatz. Von den Anfängen bis 1945, Verlag Mittler & Sohn, 1. Auflage, 9. Oktober 2006, ISBN 13-978-3813208665
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 260

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1051859026 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.