Відкрити головне меню

Отто III Детлеб (1122 — 12 травня 1160) — князь Оломоуцький з 1140 року, син Оломоуцького князя Оти II Чорного і Софії з Берґу. Праправнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Чоловік доньки Великого князя Київського Мстислава.

Отто III Детлеб
Народився 1122
Помер 12 травня 1160
Поховання Saint Wenceslas Cathedral[d]
Діяльність правитель
Титул маркграф
Конфесія християнство
Рід Пржемисловичі
Батько Отто ІІ Чорний
Мати Софія з Берґу
Брати, сестри  • Євфимія Оломоуцька
У шлюбі з Дюранса
Діти Володимир Оломоуцький і Бретислав Оломоуцький

БіографіяРедагувати

Отто ІІІ Детлеб був сином Отто II Чорного і Софії фон Берг. Отто ІІ був правнуком Великого князя Київського Ярослава Мудрого.

1126 року князь Богемії Собіслав I конфіскував Оломоуцьке і Брненське князівства, в яких правил Отто II. Він був суперником Собіслава в боротьбі за богемський трон. Після смерті батька в битві при Хлумце друзі його батька відвезли родину і дітей до України, де Отто ІІІ провів молоді роки. Там же він одружився з донькою Великого князя Київського Мстислава — Дюрансією, з якою у нього було 8 дітей.

1140 року помер богемський князь Собіслав I, а його наступником став Владислав II, двоюрідний брат (по матері) Отти ІІІ, що вигнав з Оломоуца сина Собіслава Владислава й повернув князівство Отто ІІІ.

1142 року частина богемських князів, що були невдоволені тим, що Владислав ІІ проявив себе повновладним володарем, повстала. На чолі повстання встав жупан Начерат. Повстанці проголосили новим князем Богемії Конрада II, князя Зноймо. До повстання приєдналося багато моравських Пржемисловичів, в тому числі Отто ІІІ. Армія Конрада ІІ розбила армію Владислава II в битві біля Високої гори, поблизу Малешова. Проте Владиславу II вдалось відступити, а жупан Начерат загинув в битві.

Владислав II залишив Прагу під захистом свого брата Депольта і дружини Гертруди, відправився до Німеччини просити допомоги в імператора Конрада III. Всі спроби заколотників захопити Прагу закінчилися безрезультатно, а коли прибула армія імператор Конрад III вони були змушені відступити в Моравію.

Владислав II вторгся в Моравію переміг бунтівних князів. В результаті Отто ІІІ підкорився Владиславу. Після цього він був васалом Богемського князя. Брав участь, в складі армії Владислава ІІ, у Другому хрестовому поході (1147 р.), а також у походах на Польщу (1157 р.) і в Італію (1158 р).

Отта III Детлеб помер 12 травня 1160 року. Оскільки його діти були ще неповнолітніми, Оломоуцьке князівство забрав собі в управління Богемський князь.

ДітиРедагувати

Дружина: Дюрансія (пом. після 13 грудня 1160), донька Великого князя Київського Мстислава Володимировича Великого від другого шлюбу.

Діти:

  • Сватава (пом. до 1160)
  • Володимир (1145 — до 11 грудня 1200), князь Оломоуца в 1189—1192 і 1194—1200/1201 роках
  • Бретислав (пом. до 1201), князь Оломоуца в 1189—1192 і 1194—1200/1201 роках
  • Марія (пом. після 1198)
  • Евфемія (пом. після 1198)
  • Дюранса (пом. після 1198)
  • Гедвіга (пом. після 16 січня 1160)

РодовідРедагувати

Отто ІІІ веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олдржих,
князь Богемії
 
 
 
 
 
 
 
Бретислав I,
князь Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Божена
 
 
 
 
 
 
 
Отто I,
князь Моравський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрих фон Швайнфурт
 
 
 
 
 
 
 
Юдіт фон Швейнфурт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Gerberga fon Henneberg
 
 
 
 
 
 
 
Отто IІ,
князь Моравський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василь,
князь Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Андрій I,
король Угорський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Княжна з роду Татоні
 
 
 
 
 
 
 
Євфемія,
угорська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ярослав Мудрий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія Ярославна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Інгігерда,
Шведська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
Отто ІІІ,
князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Поппо з Бергу
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрих І з Бергу
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Соломон I,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юдита Швабська
 
 
 
 
 
 
 
Софія з Бергу
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Діпольд I
 
 
 
 
 
 
 
Діпольд II of Vohburg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Невідома
 
 
 
 
 
 
 
Адельгейда з Мохенталю
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд I,
герцог Каринтії і Верони
 
 
 
 
 
 
 
Луітгарда Картинтійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рихвара Швабська
 
 
 
 
 
 

ДжерелаРедагувати

  • BLÁHOVÁ, Marie; FROLÍK, Jan; PROFANTOVÁ, Naďa. Velké dějiny zemí Koruny české I. Do roku 1197. Praha ; Litomyšl: Paseka, 1999. ISBN 80-7185-265-1.
  • Dąbrowski D., Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokolenia (do początku XIV wieku), Kraków 2008,
  • NOVOTNÝ, Václav. České dějiny I./II. Od Břetislava I. do Přemysla I. Praha: Jan Laichter, 1913. 1214 s.
  • WIHODA, Martin. Morava v době knížecí 906—1197. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2010. 464 s. ISBN 978-80-7422-563-0.
  • ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.